У центрі села розташована церква, будівництво якої розпочали в 1863 році під керівництвом о. Йосифа Соневицького. Церква тоді була дочірньою церкви парафії с. Устя-Зелене. Храм вводили на місці старої сільської церкви, яка стояла тут 80 років тому. Будували її майстри з Гуцульщини за кошти громади. Побудували храм з товстих колод, що їх сплавляли з Карпат річкою Дністер, без жодного цвяха, її стилі бароко, під керівництвом Івана Романюка із села Іспас. Церква має форму хреста з одним великим і двома маленькими куполами. Новий храм освячений у 1864 році.

За наступного пароха о. Андрія Стотаньчика було встановлено чотирьохярусний іконостас аркової форми, з позолоченими різьбленими елементами. Малярство ікон академічне, характерне для другої половини 19 століття. Того ж року побудовану дзвіницю. До 1946 року парафія і храм були у приналежності до УГКЦ.

У 1946—1958 роках парафія і храм належали до РПЦ. У 1958 році комуністична влада заборонила богослужіння в церкві. У 1988 році богослужіння відновлено знову в підпорядуванні РПЦ. Того ж року церкву і дзвіницю реставровано. У 1991 році парафія і храм повернулися в лоно УГКЦ.

У 1998 році громада села завершила будівництво храму.

У 2007 році на парафії відбулася Свята Місія.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви» та спільнота «Матері в молитві».

Парохи:

• о. Йосиф Соневицький,
• о. Гаврищук,
• о. Танчин,
• о. Галабарла,
• о. Миськів (з 1942),
• о. Сворак (з 1954),
• о. Петро Савіцький,
• о. Ярослав Велиган (1991—2000),
• о. Володимир Калабіжко (2000—2001),
• о. Василь Циріль (2001—2002),
• о. Віталій Барабаш (2002—2003),
• о. Ярослав Максимлюк (2003—2011),
• о. Мирослав Бричка (з 2011).