З 1781 року у селі функціонує дерев'яна церква, яка як і парафії до 1946 року належали до УГКЦ. До 190801910 року храм розташовувався на горі поблизу джерела, яке, як вважали, мало чудодійну силу відновлювати зір. Але, зважаючи на те, що старшим людям було важко підніматися на гору для відвідування літургій, громада вирішила перенести церкву у село.

Церква була невелика і не могла вмістити багато людей, тому у 1912 році її перебудували. Дзвіницю, яку перенесли разом із церквою, перекрили оцинкованою бляхою.

Церква є материнською, богослужіння проводились постійно, навіть у часи комуністичного режиму, коли парафія і храм належали до РПЦ. Після виходу із підпілля парафія у 1990 році перейшла в її лоні.

У 1975 році зроблено художній розпис храму, який здійснили майстри М. Подущак, В. Подущак, Я. Ситник, М. Байдюк. У 1993—1994 роках силами громади було замінено покрівлю, встановлено нові хрести на банях.

У 1996 році встановлено новий іконостас, який освятив владика Тернопільської єпархії Михаїл Сабрига. Роком пізніше було придбано кивот та тетрапод. Їх освячення здійснив єпископ Іриней Білик.

У 2000 році збудовано біля церкви капличку. Також у церкві встановили фігури Ісуса Христа та Діви Марії. З травня 2010 року ремонт і художній розпис церкви проводить майстер із с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської области Іван Шібель, його син Юрій та невістка Наталія.

Парохи:

• о. Левицький,
• о. Пастушенко,
• о. Білінський,
• о. Сворак,
• о. Пеняк,
• о. Степан Щиголь,
• о. Костецький,
• о. Дуда,
• о. І. Посоленик,
• о. В. Ганішевський,
• о. Іван Цап'юк (з 1994).