У давнину парафіяльна церква стояла у тій частині села, яку називають Кут. Вона була невеликою, дерев'яною. Пізніше, коли церква почала руйнуватися, люди вирішили спорудити нову. Вони звернулися до місцевого пана, щоб той виділив землю під будівництво. Сьогодні стара дерев'яна дзвіниця, немов свята пам'ять тих далеких днів, стоїть біля церкви. Вона збудована без залізних цвяхів, лише кріплена дерев'яними кілками.

У 1697 році було відтворено церковку. Збудували її на так званому Передмісті. Для відбудови взяли освячений фундамент старої церкви та використали господарський будинок, який дав пан Гольфнак. З того часу парафія і храм належали до Української Греко-Католицької Церкви. У 1897 році церкву реконструювали.

До 1946 року парафія і церква були греко-католицькими і знову повернулися в лоно УГКЦ у 1994 році за ініціативи о. Олега Маліброли та за одностайної згоди всіх прихожан. У 1946—1994 роках парафія і храм належали до РПЦ.

У 2004—2007 роках храм було суттєво реконструйовано. Парафіяни збудували нову дзвіницю. 28 травня 2007 року оновлений храм освятив владика Іриней Білик. Було також освячено оновлений іконостас, престол, ківот, тетрапол.

Остання канонічна візитація парафії відбулася у 2011 році. Її провів Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії Дмитро Григорак. Він освятив Хресну дорогу навколо церкви. У 2012 році біля храму було споруджено фігуру Воскресіння Хрестового, а наприкінці 2013 року над старою дзвіницею змонтували Різдвяну топку.

На парафії діють: братство «Шанувальниця Пресвятого Серця Ісусового», спільнота «Матері в молитві», Вівтарна дружина.

Парохи:

• о. Стадник,
• о. Темніцький,
• о. Лука Січинський (дід Мирослава Січинського),
• о. Антон Шанковський (1887—?, помер у 1915),
• о. Северин Шанковський (1915—1941),
• о. Антонів,
• о. Василь Павлик (1952—1982),
• о. Олег Маліброла (1982—1996),
• о. Методій Бачинський (1996—2000),
• о. Богдан Барицький (2000—2005),
• о. Володимир Стадник — адміністратор (з 2005).