Перша згадка про парафію датується XVI ст. На той час це була дерев'яна церква з дзвіницею. З XVIII ст. парафія і церква перейшли до Греко-Католицької Церкви.

кін. XVII ст. — зведено дерев'яний храм.
1718 — з ініціативи о. Андрія Пашковського збудовано нову дерев'яну церкву на ґрунті віддавна освяченому.
1732—1733 — генеральну візитацію парафії здійснив о. Сильвестр Мальський, ЧСВВ.
1758 — візитацію парафії здійснив о. Антоній Онуфрієвич.
1850 — збудовано нову дерев'яну плебанію.
1860 — храм відновлений та наново освячений.
1909 — з ініціативи о. Климента Соневицького розпочалося будівництво нового храму. Жертводавці: місцевий пан Целєцький і парафіяни села.
21 вересня 1913 — освятив церкву владика Станіславської єпархії Григорій Хомишин. Того ж року він провів візитацію парафії.
До 1946 — парафія і храм були греко-католицькими. У 1946—1990 — належали РПЦ. З 1990 — вони знову в лоні УГКЦ.
1957 — розписано храм.
5 липня 2000 — стихія пошкодила храм.
2009 — поновлено розпис художником Романом Папінком.
2012 — храм освятив владика Бучацької єпархії Димитрій Григорак, ЧСВВ.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви» та Вівтарна дружина. Катехизацію проводить священик.

На території парафії є дві каплиці, пам'ятник блаженному єпископу Григорію Хомишину (2004; освятив владика Івано-Франківської єпархії Володимир Війтишин), церква-каплиця св. верх. апп. Петра і Павла на вул. Підлісній.

Парафія у власності має житловий та нежитловий будинки.

Список парохів:

о. Андрій Пашковський (1717—1736),
о. Василь Сливацький (1736—?),
о. Стефан Савічевський,
о. Макар Савічевський (1784—1817),
о. Михайло Струмінський,
о. Яків Шанковський,
о. Іван Сенатович (1838—1840),
о. Семен Лукасевич (1840—1842),
о. Олексій Навроцький (1842—1843),
о. Филип Галінатий (1843—1844, 1845—1847),
о. Дмитро Ходоровський (1844—1845),
о. Микола Чаплінський (1847—1848),
о. Яків Горбачевський (1848—1850),
о. Том Боратинський (1850—1855),
о. Іван Корній (1855—1890),
о. Климент Соневицький (1891—1928),
о. Тома Баратинський (~ XIX ст.),
о. Іван Корній,
о. Климентій Сановицький,
о. Ізидор Скорохід,
о. Степан Турчин,
о. Павло Микитин,
о. Павло Онук,
о. Григорій Петришин (1973—1983),
о. Василь Квік (від 1983).