Кам'яний храм збудований у 1906 році.

У роки Другої світової війни храм був дуже постраждав. У 1960 році він був відданий під склад для зберігання зерна, внаслідок чого було пошкоджено іконостас, бічні престоли, престол тощо. Згодом храм було відано школі під спортзал.

У 1989 році храм передано громаді у приналежності до РПЦ. У 1991 році парафія і храм перейшли у лоно УГКЦ під проводом о. Василя Бігуна.

У 1991 році був повністю перекритий дах і зведений купол. 7 липня того ж року у храмі відбулася урочиста архиєрейська Служба Божа, яку очолив єпископ Павло Василик. Костільницька парафія і храм були дочірніми із 1762 до 2010 року до парафії смт Золотий Потік.

У 1998 році встановлений іконостас, бічні престоли, проповідниця, зроблено розпис церкви.

У 2004 році меценат і жертводавець Михайло Оборончак збудував дзвіницю на чотири дзвони і металеву огорожу біля церкви.

У 2006 році на парафії відбулася місія, яку проводили отці Францисканці, на завершенні тієї місії Святу Літургію провів владика Іриней Білик, який також освятив престіл.

У 2010 році за пароха о. Василя Бігуна парафія знову стала самостійною.

У 2012 році зроблено капітальний ремонт храму ззовні.

На території церкви є два хрести: на честь тисячоліття хрещення Руси-України (1988) і на честь завершення місії (2006), також є фігура Божої Матері.

При парафії діють: братство Матері Божої Нустанної Помочі, Марійська і Вівтарна дружина, спільнота «Матері в молитві».

Парохи:

о. Дмитрій Зелінський (до 1762),
о. Петрик,
о. Литвинович (1924—1938),
о. Йосиф Саавраш (1938—1944),
о. Василь Бігун (з 25 травня 1991).