З західної сторони села стоїть мурована церква Перенесення мошей Святого Миколая. При церкві Святого Миколая був монастир отців Василіян. Він, як і церква, побудований у 1630 році. Монастир був діючим до його касації у 1754 році. З того часу до 1939 року він використовувався як резиденція для парохів села Синьків. Церква і приміщення монастиря перейшли до громади Синькова. Церква стала парафіяльною. Біля церкви є мурована двоповерхова дзвіниця з трьома дзвонами. Крім того, на цвинтарі збудували каплицю Святого Духа (на 130 осіб) з двоповерховою дзвіницею і трьома дзвонами.

Друга церква в Синькові, дерев'яна, названа на честь Різдва Пресвятої Богородиці, була збудована у XVIII столітті. Вона була знищена комуністичним режимом у 1970-х роках. Парафія була греко-католицькою до 1946 року, знову повернулася в лоно УГКЦ наприкінці 1991 року.

У 1946—1991 роках парафія і храм належали РПЦ.

У 2005—2006 роках церкву реставрували за кошти жертводавця Дмитра Фірташа, вихідця із села Синьків. У 2006 році першу єпископську візитацію парафії здійснив єпископ Іриней Білик.

Парафія мас статус відпусткою місця від 1845 року. Відпуст відзначається 21 вересня, на свято Різдва Пресвятої Богородиці.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви», Марійська дружина, спільноти «Матері в молитві» та «Євхаристійне лицерство».

На території села є каплички Пресвятої Богородиці, хрест на честь скасування панщини.

Парохи:

• о. Григорій Генкевич,
• о. А. Бальніцький,
• о. Йоан Кушик,
• о. Василь Мандрусяк,
• о. Зиновій Пасічник (1991—1992),
• о. Микола Довжук (1992—2000),
• о. Ігор Ракочий (2000—2002),
• о. Петро Мельничин (з 2002).