До теперішнього храму в селі, ймовірно, була стара греко-католицька церква. У 1900—1906 роках було побудовано діючу церкву, яку освятив Станіславський єпископ Григорій Хомишин.

Завдяки о. Володимиру Яворському в селі діяла читальня «Просвіти», кооператива «Єдність». Він був щедрим меценатом. Було засновано спортивно-гімнастичне товариство «Сокіл» для молоді, а коли поліція припинила його діяльність, — товариство «Луг», яке нараховувало 300 активних членів, «Союз Українок», товариство «Відродження».

У 1946—1990 роках парафія і храм належали РПЦ. У 1958—1961 роках було виконано розпис церкви художниками Тарасом Козаком і Богданом Балакунцем.

У 1990 році парафія повернулася в лоно УГКЦ.

У 2006 році з нагоди 100-літгя храму відбулася єпископська візитація парафії, яку здійснив єпископ-ординарій Бучацької єпархії Іриней Білик. У 2012—2014 роках храм розписали Петро та Ганна Стадники.

На парафії діють: Вівтарне братство, братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері у молитві», біблійний гурток. На парафії збереглася «Золота книга тверезости» (з 1900), у якій записано 556 осіб, а в 2011 році заведено нову «Золоту книгу тверезости».

Центр села прикрашає фігура Божої Матері, біля церкви і пам'ятник на честь скасування панщини у 1848 році. Парафія має у власності проборство.

Парохи:

• о. Паляниця (1880),
• о. Капустинський (до 1898),
• о. Володимир Яворський (до 1909),
• о. Василь Мисевич (до 1915),
• о. Василь Вергун (1915—1921),
• о. В. Харжевський (1921—1922),
• о. Роман Жолкевич (1922—1927),
• о. Луцький (1929—1933),
• о. Юліан Гординський (1933—1944),
• о. Аксентій Остафіїв (1946—1962),
• о. Г. Новосад (1966),
• о. Богдан Кужіль (1966—1969),
• о. Михайло Ковпак (1970—1979),
• о. Михайло Дацьків (1980—1985),
• о. Євген Костів (1985—1988),
• о. Михайло Друзик (1988—1990),
• о. Ростислав Гладяк,
• о. Зиновій Пасічник (1990—1992),
• о. Григорій Дребіт (1992—1995),
• о. Олег Косова»і (1995—1999),
• о. Василь Щур (з 1999).