На початку XIX століття у селі була читальня Качковського, згодом, у 1906 році, створено читальню «Просвіта». На тон час також існували агенція асекураційного товариства «Дністер», гурток «Сільський господар» і товариство «Січ». Просвітницьку роботу проводили священики, зокрема душ пастир села о. Йосиф Фльорчук.

У селі е велика мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована у 1896 році. У 1946 році парафія і храм належали до УТКЦ, у 1946—1961 роках — до РПЦ. 3 1961 року церкву закрила державна влада. У вересні 1989 році її відкрили та відновили богослужіння.

У листопаді 1990 року парафія повернулася у лоно Української Греко-Католицької Церкви.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви», Вівтарна дружина (з 2012), спільнота «Матері в молитві». Щороку тут відбуваються реколекції та прощі у відпустові місця.

Біля церкви с мурована дзвіниця. Окрасою села є недіючий мурований костьол, який зберігся й донині. При в’їзді до села, як знак оберегу, у 2005 році встановлено статую Матері Божої. Зі східного боку села, на горі, є статуя Стапеля. У 2006 році збудовано і освячено капличку Матері Божої. У селі є хрест на честь скасування панщини, пам'ятники Борцям за волю України, пам'ятник Т. Шевченку, споруджений за кошти громади села, та пам'ятник воїнам-односельчанам, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. 44 прізвища яких викарбувало на пам'ятній дошці.

Парохи:

• о. Василь Вирозуб,
• о. Василь Вирозуб (1989—1990),
• о. Петро Двірник (1990—1992),
• о. Василь Черничук (1994—2008),
• о. Ярослав Шмиглик (2008—2012),
• о. Володимир Рачковський (з 20 лютого 2012).