До 1887 року в селі була дерев'яна церква, яка згоріла. У 1892 році збудували кам'яну церкву і назвали на честь святих Кирила і Методія. У 1946 році її перейменували на честь Покрови Пресвятої Богородиці. І дерев'яну, і кам'яну церкву будували парафіяни УГКЦ. У 1946—1961 роках парафія і храм належали до РПЦ. У 1961 році радянська влада церкву закрила. У 1990 році громада села храм відкрила та відновила богослужіння. У 1991 році парафія конфесійно поділилася. Частина віруючих належала до УПЦ МП. Вони захопили храм, не допускаючи інших до проведення богослужінь.

У 1992 році греко-католицька частина громади під керівництвом Р. Посіди збудувала на роздоріжжі при в'їзді до села капличку, яку освятив єпископ Івано-Франківської єпархії Павло Василик. Упродовж 10 років біля неї проводилися богослужіння. У 2002 році греко-католицька громада перейшла в частину приміщення сільського ФАПу і там відправляє свої треби й донині.

При каплиці діє спільнота «Матері в молитві» (з 2013).

Парохи:

о. декан Василь Погорецький (1990—1991),
о. Онуфрій Швигар (1991—1992),
о. Микола Довжук (1992—2000),
о. Ігор Ракочий (2000—2002),
о. Петро Мельничин (з 19 грудня 2002).