З архівних джерел відомо, що у Глібові парафія існує з серпня 1609 року, коли власниками поміщицьких маєтків був граф Войцех Лудзіцький. За переказами, у селі на той час була дерев'яна дубова церква Воскресіння Господнього — невелика за розміром, низька і з хорами. Її побудували 1677 року, а в 1919 році, її розібрали, коли новозбудована церква була освячена. Біля старої церкви у 1864 році було зведено дзвіницю. Збудував її граф Козебродський, на другому поверсі дзвіниці була родинна каплиця графа.

За о. Теодора Корлуби у 1905 році було розпочато будівництво нової церкви.

У 1907 році, після завершення будівництва, її освятили на честь святого Онуфрія.

У жовтні 1990 року парафія повернулася в лоно УГКЦ.

При парафії діють: братство «Матері Божої Неустанної Помочі» і «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві» і УМХ, Вівтарна дружина.

У селі є каплиці Матері Божої, придорожні хрести, каплиця-усипальниця графів Козебродських та дві фігури Богородиці.

Парохи:

• о. Петро Мацілінський (1832—1842),
• о. Ганкевич (1896),
• о. Розлуцький (1990),
• о. Теодор Корлуба (1903—1921),
• о. Орест Дурбак (1921—1924),
• о. Ковальчук (1934),
• о. Теодор Кутний (1934—1951),
• о. Наговський (1951),
• о. Чорний (1974),
• о. Пісьо,
• о. Ханас,
• о. Новоженець,
• о. Ковалик,
• о. Ярослав Шкандрей (1991—1993),
• о. Григорій Полоз (1993—2001),
• о. Юрій Яновський (з 2001).