1624 року в селі споруджено дерев'яну церкву Втечі до Єгипту Пресвятої Діви Марії з трьома верхами, під ґонтом, яка діяла до 1794 року.

Перші дані про храм Собору Пресвятої Богородиці датуються 1759 роком.

У 1852 р. о. Ілля Занович розпочав будівництво нового, кам'яного храму Пресвятої Діви Марії, який завершено 1861 року вже після його смерті. Храм збудовано за кошти графів Пінінських. У 1873 році святиню розмалювали, у 1991 році — реставрували.

У 1947 р. релігійна громада перейшла до РПЦ і тоді ж на парафію призначили першого православного священика — о. Петра Куняха. Саме за його служіння весною 1962 року державна влада церкву закрила і вірні змушені були відвідувати богослужіння у селищі Гримайлові, у храмі Покрови Пресвятої Богородиці.

Від 1963 до 1988 року храм був недіючим.

У 1989 році відправи у храмі відновлено у приналежності до РПЦ. Від 1991 року тут відбуваються почергові відправи двох громад — УГКЦ та ПЦУ (до 2018 УПЦ КП).

У 2011 році стараннями родин Безкоровайних, Білінських та Пилипишиних навколо храму було збудовано стації Хресної дороги.

До парафії належить приблизно 300 осіб.

За служіння о. Івана Козія на церковному подвір'ї розпочато будівництво деканальної каплиці Зарваницької Матері Божої. У 1998 році каплицю освятив о. митрат Василь Семенюк.

При церкві діють: спільнота «Матері в молитві» (очолює Є. Безкоровайна), вівтарна дружина (М. Ящишин), спільнота «Сім'ї Найсвятішого Серця Ісусового». Катехизацію проводить парох о. Степан Боднар і катехит Ірина Боднар.