Перша згадка про парафію с. Цигани датується 1784 роком, про це відомо із церковних метрик, датованих 1784 роком, які вів о. Андрій Домінський.

Ймовірно, що парафія і церква були дочірніми до парафії с. Бурдяківці.

Від 21 вересня 1852 року парафія с. Жилинці була приєднана до парафії с. Цигани.

За душпастирювання о. Еміліона Глібовецького парафію села відвідували і гостювали у о. Глібовецького Іван Франко, Богдан Лепкий, Андрій Чайковський.

З 1902 по 1903 рік було збудовано новий кам'яний храм, який існує й донині. Попередній, дерев'яний, тепер знаходиться на хуторі Дубівка і є діючим. Відомо, що цей храм до Циган привезли зі Скали-Подільської. У 1905 році нову церкву святих верховних апостолів Петра і Павла освятив Станіславський єпископ Григорій Хомишин. Жертводавці будівництва — парафіяни. Автор іконостасу — Антон Стрільбицький з Більче-Золотого. Образи Ісуса Христа і Матері Божої на іконостасі написані Юліаном Панькевичем. Вперше церкву розписали у 1918 році (художник Дідушенко з Києва), вдруге — у 1991 році (художник Шевченко з Одеси). Архітектор — Адам Ланцуцький.

29 вересня 1929 року відбулася Свята Місія, яку провів о. Володимир Пародко, а у 2005 році — о. Михайло Шевчишин, ЧНІ.

До 1946 року парафія належала до Скальського деканату Станіславської єпархії УГКЦ. З 1946 по 1991 року парафія і храм були підпорядковані РПЦ, з 1991 року — знову в лоні УГКЦ.

Біля церкви є каплиця з фігурою Божої Матері, два місійних хрести, два хрести з нагоди хрещення Руси-України. На церковному подвір'ї стоїть дзвіниця, збудована у 1905 році. На території парафії є три придорожні каплиці, 10 придорожніх хрестів. Візитацію парафії проводили владика Станіславської єпархії Григорій Хомишин і владика Бучацької єпархії Іриней Білик.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви» і Вівтарна дружина.

Парохи:

• о. Андрій Домінський,
• о. Микола Маліновський (1807—?),
• о. Матей Кінасевич,
• о. Ігнатій Нападієвич (21 вересня 1852—1855),
• о. Теодор Грицина (1855—1866),
• о. Іван Мочульський (1866—1891),
• о. Володимир Кархут (1891—1893),
• о. Еміліон Глібовецький (1893—1903),
• о. Дмитро Кардидик (1903—1933),
• о. Степан Лавкевич (1933—1935),
• о. Михайло Царук (1935—1940).
• о. Йосип Антків,
• о. Володимир Зависляк,
• о. Василь Бігун,
• о. Михайло Грицьків (з 20 червня 2010).