Дерев'яна церква у Ланівцях була побудована у середині XVIII століття. Вулиця, на якій збудували храм, а згодом і село, дістали назву Козаччина. З середини XVIII ст. в селі також збудували монастир Чину Святого Василія Великого, який існував до редукції 1783 року. Намісником був о. Корнелій.

У 1785 році замість старої почали будувати нову кам’яну церкву святого Михаїла. Завершили будівництво за священика о. Базидія Лукашевича у 1802 році.

У 1898 році за сприяння о. О. Уланицького в селі постав монастир сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Її фундатором виступила княгиня Тереза Сап'єга. Вона подарувала просторий будинок з великою земельною ділянкою на вулиці Ринок. У ньому оселилося одинадцять сестер Служебниць.

Чудотворну ікону Ланівецької Пресвятої Богородиці освятив митрополит Андрей Шептицький. У 2011 році було відновлено відпуст.

18 серпня 1907 року на чолі з о. О. Уланицьким у селі засновують філію українського патріотичного союзу «Сокіл» та товариство «Сільський господар».

3 11 лютого 1921 року парохом в с. Ланівці призначено о. Олексія Гуньовського — активного діяча громадського життя в повіті, відомого на той час композитора. За нього відновлено «Просвіту», яку він очолив у 1933 році.

Коли розпочався наступ комуністичної влади на УГКЦ, о. О. Гуньовський переїхав у село Дору, що поблизу містечка Яремче.

У 1946 році греко-католицьку парафію і церкву святого архистратига Михаїла закрила державна влада, а греко-католицьких священників, вихідців з села, вивезли в табори Сибіру. Це: о. Василь Жарий (1894—1985), о. Іван-Маркіян Баранюк (1911—1982), о. Михайло Кисіль (1912—1996). Після звільнення у 1950-х роках, незважаючи на небезпеку, ці священники продовжували проводити підпільні богослужіння.

У 1990 році парафія і храм знову в лоні УГКЦ. Богослужіння у рідному храмі відправляв о. Михайло Кисіль, але, через незадовільний стан здоров'я, у 1991 році його змінив о. Ярослав Гавришев, який служив на парафії до 2002 року.

У жовтні 2002 р. о. Я. Гавришев за підтримки частини населення с. Ланівець і с. Козаччини, намагається перевести греко-католицьку парафію і церкву святого архистратига Михаїла на православ'я — у підпорядкування ПЦУ. Протистояння двох конфесій було тривалим. Улітку 2003 році сесія сільської ради передає православній громаді під церкву приміщення старого клубу. З осені 2002 року і донині парохом греко-католицької громади є о. Іван Сабала. Протистояння між конфесіями, які тривали упродовж багатьох років, припинилися завдяки плідній праці о. Івана. Сьогодні у селі панує міжконфесійний мир.

При парафії діє братво «Апостольство молитви» та спільнота «Жива вервиця».