Самі початки парафії Св. Свщм. Йосафата сягають початків 20-го століття, і є пов’язані з поселенням перших українців - емігрантів в околиці міста Торонта.

Першу Службу Божу відправив о. Заклинський з Америки в лютому 1908 р. в приватній хаті на розі Едвін і Ідит-Захід, Торонто. В лютому 1911 р. приїхав з Рідного Краю до Торонта о. д-р Карло Єрмій. З метрикальних книг довідуємося, що першою дитиною, що її охрестив 7 березня 1911 р. о. Єремій, був Тома Шолдра. Перший шлюб брав Станислав Вовк з Теклею Пановик 25 лютого 1911 р.

Із зростом громадського життя українців і їх релігійних устремлінь повстала думка побудови власної церкви, яка зреалізувалася з приїздом молодого енергійного священника з Америки о. Йосифа Боярчука в лютому 1912 року.

Вся українська громада спільно взялася до великого діла. Зібравши пожертви на побудову власного Божого Храму, вже на весні 1913 року парафіяни приступили до будови нової церкви. Велику фінансову допомогу на будівництво храму надала латинська церковна організація “Catholic Church Extension Society”.

В травні 1913 р. закуплено по вул. Франклин і дім резиденцію для священників за 3,400.00 дол. Перші члени церковного комітету були заступник предсідника Г. Сукота, секретар Б. Мудрик, касир Б. Троян.

В неділю, 30 липня 1913 р., відбулося торжественне посвячення наріжного каменя, що його довершив перший український єпископ Канади Преосвященний (тепер Блаженний) Никита Будка з Вінніпегу. Торжественне відкриття і посвячення новозбудованого храму св. Священномученика Йосафата та перша Архиєрейська Служба Божа відбулися у Квітну неділю, 12 квітня 1914 р.

Під проводом молодого, енергійного настоятеля о. Йосифа Боярчука (1912-1919) в 1913 році зорганізовано церковний хор, і був це перший український хор в Торонті (диригент – Іван Зварич), а в червні 1914 р. зорганізована перший український смичковий оркестр.

Серед жіноцтва заложено Сестрицтво Апостольства Молитви, які дбали про прикрасу і догляд Божого храму, а мужчини мали Товариство ім. Івана Франка. У парафіяльній школі відбувалась наука три рази в тижні вечорами, а перший учитель був В. Прихода.

Коли парафіяльна праця пішла повним ходом, люди радо вступали в члени парафії та прицерковні організації, а дохід з вистав, концертів, забав, а літом з фестинів- пікніків – ішов на сплату церковної позики та на інші парафіяльні розходи.

Створено Братство св. Івана Хрестителя, Братство св. Архангела Михаїла, Товариство “Братня Поміч”, (що від 1926 р. Змінено на “Союз Українських Братств”), Рідну Школу, Аматорський Гурток. Даючи театральні вистави, гурток не лише причинявся до фінансування церковної каси, але також проводив культурну працю. В 1919 р. зорганізовано при парафії Товариство “Просвіта”, а кілька років пізніше спортивне товариство ”Січ”.

На пожертви парафіян справлено до церкви спочатку дві хорунгви, а потім лавки, дзвін, великий і малий павук, дві сповідальниці, образи, проповідальницю. Найбільшим тягарем для парафії був борг позики, що тяжів на церкві, тому і було неможливо думати про дальшу прикрасу церкви. Кожен священник, що служив на парафії старався, щоб ту позику зменшити. В 1921 році відвідав парафію Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький.

У 1923 році на Канадській Національній Виставці наш церковний хор під керівництвом диригента п. Миколи Юречка зайняв перше місце у конкурсі всеканадських хорів.

У 1928 р. за о. Андрія Сарматюка (1922-1931) при нашій церкві засноване Жіноче Товариство імені св. свщ. Йосафата. У 1934 р. за о. Михайла Григорійчука (1931 – 1934) “Жіноче Товариство” переіменували на “Братство Матері Божої Неустанної Помочі”. Пізніше, у 1946 р. наше Братство МБНП стало Відділом Ліґи Українських Католицьких Жінок Канади в Торонті.

У 1937 році в Катедрі Св. Свщм. Йосафата був гостем гетьманич Данило Скоропадський.

У 1938 р., за настоятеля о. Павла Сулятинського, вежа на церкві вкрита міддю і поставленй новий хрест. У 1941 році закінчено церкву в середині за планами о. кан. Пилипа Ру, справлено два бічні престоли, образи Хресної Дороги. В тому ж році, за о. А. Роборецького, сплачено церковний борг- позику.

Кардинал Євген Тіссеран відвідав парафію св. Йосафата в 1947 році. В 1948 р. церкву артистично розмалював маляр – артист Лев Осінчук.

У березні 1948 р. при поділі Канади на три Екзархати, церква св. Йосафата стає Катедрою першого Екзарха Східнього Екзархату Преосвященного Кир Ізидора Борецького. Настоятеля церкви св. Йосафата о. Андрія Роборецького іменовано єпископом Саскатунської Єпархії.

Від 1951 р. настоятелем Катедри був о. канц. Василь Філевич, якого 20 січня 1959 р. Святійший Отець Папа Іван ХХІІІ іменував Прелатом, а у 1969 р. митратом, та 1984 р. Єпископом Саскатунської Єпархії.

У 1953 році на місце старої побудовано нову резиденцію для священників Катедри св. Йосафата. В 1955 р. церква відновлена назовні.

В 1957 р. Преосвященним Владикою Кир Ізидором Борецьким було затверджене при Катедрі Св. Йосафата товариство “Легіон Марії” під духовним проводом о. Василя Дзюрмана. При парафії на той час існували також БУКК, ЛУКЖК, УкраїнськеКатолицьке Юнацтво, Українські Бой-Скавти та рідна Школа.

За ініціятивою о. прелата В. Філевича у 1960 р. при Катедрі св. Йосафата розпочато будівництво першої в Торонті цілоденної Української Школи. 27 серпня 1961 р. Преосвященний Кир Ізидор Борецький поблагословив і видкрив новозбудовану школу. Ця школа була великим здобутком української громади, осередком культурного, національного та релігійного виховання майбутніх поколінь. На початках школа була приватною, і навчали в ній Сестри-Служебниці, СПДМ. У 1962 р. за клопотаннями о. Митрата Василя Філевича школа перейшла під крило Католицької Шкільної Управи м. Торонто.

20 березня 1964 р. пошкоджена пожежею Катедра св. Йосафата. 8 жовтня 1967 року відбулося Архиєрейське благословення відновленої Катедри св. Йосафата з новим Іконостасом у барокковому стилі. В роках 1967-1968 за порадами художника-дизайнера Еміляна Теліжина маляр Іван Бельський майстерно розмалював стіни Катедри.

В роках 1968, 1973 і 1976 наша парафія і Цілоденна школа мали велику честь вітати Блаженнішого Верховного Архиєпископа – Кардинала і Патріярха Йосифа Сліпого.

30 вересня 1973 р. – благословення нового приміщення Кредитової Спілки Св. Йосафта і Дитячого Садочка при Катедрі.

15 червня 1974 р. – відвідини Апост. Про-Нунція Архиєпископа Ґвідо дел Местрі Катедри.

У червні 1983 р. Катедру і Цілоденну школу відвідав Кардинал Б. Рубін. У 80-их роках нашу Катедру неодноразово відвідували Блаженніший Патріярх Мирослав Іван Любачівський (16 червня 1986 р.) та Митрополит Володимир Стернюк.

Від 1970 року та понад 32 роки в парафії існувала група “Діти Марії”. Невтомно провадила цей гурткок п. Ольга Яник, яка навчала дітей молитви, приготовляла до Першого св. Причастя, підготовляла з дітьми виступи на парафіяльні імпрези, вливала в молоді душі неоціненні скарби любови до Бога і Церкви.

У рік святкування 75-ліття свого існування Українська Католицька Катедра Св. Свщм. Йоафата була визнана урядом історичною пам‘яткою м. Торонто. 15 жовтня 1989 р. відбулося урочисте посвячення історичних таблиць, вмурованих у фронтову стіну при вході до Катедри тодішнім настоятелем о. Романом Даниляком. Щоб полегшити доступ до церкви для сеньорів і людей з фізичними вадами у 1993 р. при церкві було добудовано ліфт.

У 1992 році настоятеля церкви св. Йосафата о. Романа Даниляка іменовано Єпископом та Апостольським Адміністратором нашої Єпархії.

З нагоди Світового Дня Молоді та візиту Папи Іоана Павла ІІ в Канаду в липні 2002 року, наша парафія гостила в приміщенні школи Св. Йосафата 110 паломників із Японії та України.

Довгі роки при парафії успішно існували Клюб Сеньорів та Відеобібліотека.

Шкільний будинок Св. Йосафата при будівництві був розрахований на 150 учнів, але через велике переповнення, навчалось в ньому останні роки понад 270 дітей. Тому у 2002 р. цілоденна Школа Св. Йосафата була перенесена у велике просторе приміщення за адресою 55 Pelham Ave., м. Торонто, яке належало до Католицької Шкільної Ради та в червні 2012 перейшло у власність Французької Шкільної Ради. Новий навчальний рік 2024-2025 школа Св. Йосафата розпочала за аресою 110 Tenth Street, на півдні Етобіко, і у цьому році школа налічує 400 учнів.

При Катедрі св. Йосафата від 1950 року до 2007 року діяла Кредитова Спілка Св. Йосафата, яка налічувала біля 700 членів та понад 7,5 млн. aктивів, та була зачинена в 2007 році Депозитною Асекураційною Корпорацією Канади (Deposit Insurance Corporation of Canada). Будинок Кредитової Спілки був проданий в 2009 році за $369,900.00.

З 2007 р. по 2010 відновлено Іконостас майстром Олегом Лесюком (кошт $82,235.28) Під теперішню пору парафія нараховує понад 200 родин. При Катедрі св. Йосафата існують: Ліґа Українських Католицьких Жінок, Братство Українських Католиків Канади, молитовна група ” Матері в Молитві” та Катедральний Хор.

В Ювілейному 2014 році парафія мала велику честь і приємність вітати в Катедрі та у церковній залі Блаженнішого Святослава Шевчука, Главу УГКЦ. Після величавої Святої Літурґії з участю численних священників і дітвори Школи Св. Йосафата, у залі діти та члени Парафіяльної Ради привітали дорогого і почесного гостя, а що був це день його 44-тих уродин, то вручили Блаженнішому 44 троянди, та на всіх присутніх розділили святковий торт.

В п’ятницю, 22 серпня 2014 року, на нашій церкві встановлено та посвячено о.Володимиром Янішевським, Канцлером Торонтської Єпархії, разом із духовенством Катедри о. Остапом Чорнієм і о. Іваном Барщиком, ще одну пам’ятну таблицю, а саме на відзначення 100 -ліття інтернування до концтаборів канадським урядом наших українських людей під час 1-шої Світової війни.

У тому ж році Божественною Святою Літурґією подяки та Ювілейним Банкетом в день Парафіяльного Празника св. свщм. Йосафата 23 листопада завершено святкування першого століття парафії, яке відбулося на той час під душпастирським проводом уже настоятеля Катедри о. Володимира Янішевського. Ювілей послужив і став тим новим імпульсом дбання про Катедру і продовження натхненного служіння спільноти Христові і Його ділу спасіння людських душ. У 2015 проведено ремонти фасаду і головного входу Катедри.

2017-го започатковані о. Володимиром Янішевським і організовуються річні Парафіяльні пікніки - Осіння Зустріч Парафіяльних Родин, після літніх вакацій. Традиційні: Спільна Кутя вечеря з Колядою і Великоднє Свячене та Празничний обід у парафіяльні залі чисельно продовжують збирати парафіян і гостей у радісному святкуванні, як молодших так і старших віком. Для дітей проводяться систематичні зустрічі Духовна Стежка Катехизму з сестрами Служебницями НДМ, головно з сестрою Іванкою Козак, також почато і продовжується служіння хлопчиків і дівчаток- світлоносців під час читання Євангелія.. Кожного року до Дня Подяки у Канаді, та перед Різдвом і Великоднем збираємо у парафії продукти для Банків Їжі і подарункові пакети для хворих парафіян і потребуючих ближніх. В 2019 р. о.Володимира Янішевського, Настоятеля Катедри, іменовано митрофорним протоієреєм і уділено право носіння Митри. В часі пандемії короновірусу COVID-19, щоб уможливити парафіянам доступ слухати Св.Літургію, було встановленно коштом жертводавців Івана і Олі Дозорських систему онлайн трансляцій Св.Літургій з Катедри. Недільна Парафіяльна Кава – зустрічі парафіян після Літургій у залі щонеділі сприяють укріпленню дружніх відносин між парафіянами та служать нагодою зацікавлювати до парафіяльного життя нових членів парафії. Ініціятива створення молодіжного хору набирає розвитку і в скорому часі під проводом п.Наталії Лукянчук зазвучить в Катедрі. Щасти нам Боже на успішне духовне життя і служіння!

Від самого заснування парохія Катедри св. Йосафата утішалася рядом визначних духовних провідників, які з повною посвятою працювали для її добра:

о. Йосиф Боярчук, о. Михайло Ірха, о. Никола Шумський, о. д-р Амврозій Радкевич, о. д-р Йосиф Жук, о. Андрій Сарматюк 1922-1930, о. Іван Колцун, о. Михайло Григорійчук, о. Мирон Кривуцький, о. Василь Гуменюк, о. Михайло Оленьчук, о. Павло Сулятицький, о. Андрій Роборецький, о. Василь Шумей, о. Михайло Городицький, о. Антін Цимбалістий, о. Юрій Федорів, о. прелат Василь Філевич 1951-1978, о. Василь Лавришин, о. Мирослав Босий, о. Володимир Вербицький, о. Едвард Ярема, о. митрат Іван Татарин, о. митрат Матвій Берко, о. Олександр Баран, о. Іван Лещишин, о. Роман Даниляк, о. Володимир Шаранавич, о. Остап Гошуляк, о. Мирослав Байрак, о. Дмитро Паньків, о. Богдан Сліпий, о. Андрій Лопатнюк, о. Іван Барщик, о. Остап Чорній, о. митрат Володимир Янішевський, о.митрат Роман Паньків.