Історія монастиря Святого Духа Сестер Василіянок в с. Корчин почалася в 1924р., коли Митрополит Андрей Шептицький придбав для Сестер трьохповерховий дерев’яний будинок, де Сестри мали духовно і фізично відновлятися та насолоджуватися красою Божого творіння, оскільки монастирський будинок розташовувався на схилі гори, вкритої хвойним лісом.
Цим Глава Церкви виявив великий жест вдячності Сестрам за невтомну працю у вихованні та опіці сиріт, яку вони інтенсивно провадили по різних монастирях Львівщини.

У будинку Корчинського монастиря була споруджена невеличка каплиця Матері Божої Неустанної Помочі, в якій Сестри засилали свої молитви до Господа і черпали свої духовні сили. Від самого початку невелика спільнота Сестер займалася вихованням сільських дітей і катехитичною діяльністю. У хроніці монастиря є згадка про те, що сестри в селі працювали вчительками в школі, провадили дитячий садочок та спів у церкві. Крім цього утримували невелику господарку та доглядали сад. Старожили села ще й до сьогодні тепло згадують про Сестер та їхню діяльність.

У 1953 році монастир був ліквідований, монахинь розігнали, деяких ув’язнили. У монастирських приміщеннях були розташовані спочатку туберкульозна лікарня, а з 1969 по 1996 р. – філіал Львівського світлотехнічного заводу «Іскра». Після закриття заводу приміщення пустували та руйнувалися, сам же монастирський будинок став непридатним для проживання.

У 2004 році на прохання жителів села Корчин монахині Василіянки розпочали справу повернення свого монастиря. У 2006 році Сестри здобули право власності свого колишнього монастиря і після довгої перерви знову замешкали на цій території, проте лише на літній період. В самому монастирі жити було неможливо через його аварійний стан.

Лише восени 2008 року сестрам вдалося відновити постійне проживання в своєму монастирі. Найперше вони відновили невеличку хатину, яка використовувалася під заводську їдальню, віддавши її під покров святого Архистратига Михаїла та облаштували в ній каплицю, кухню і одну келію, в якій і на даний час проживають та моляться.

Сестри виконують домашні обов’язки, доглядають сад, працюють на городі та мають свою невеличку господарку: кури, кролі та двоє собак. Також провадять катехитичне служіння в с. Корчин, с. Підгородці, с. Верхнє Синєвидне, с. Нижнє Синєвидне та в м. Сколе.

До Корчинського монастиря часто навідуються сестри з інших монастирів сестер Василіянок для духовної віднови. Досить недавно сестри Корчинської обителі відновили невеличку хатину-монастирську фірту, у якій можна замешкати чи усамітнитися.