Провінційний дім Провінції Пресвятої Тройці в Україні названий на честь св. Василія Великого, правила якого лягли в основу монаших правил сестер василіянок, та св. Макрини, яка є покровителькою жіночої вітки Чину св. Василія Великого.

Історія монастиря Святого Василія і Святої Макрини по вул. Кирила і Методія, 17 (колишня вул. Длугоша) сягає ще 1906 року, коли за сприянням та завдяки допомозі Митрополита Андрея Шептицького кураторія передала у власність Сестрам цей будинок, у якому Сестри мали проживати і провадити гімназію та інститут для дівчат.

До 1939 р. при цьому монастирі сестри провадили народну школу, інтернат для дівчат, фахову школу та гімназію. З початком Другої світової війни та з приходом більшовиків заклади Сестер зазнали реорганізації. У 1944 році у будинку монастиря було відкрито технікум пролітпросвітпрацівників, який пізніше отримав назву культосвітнє училище, а гімназію було реорганізовано у середню школу № 4 (тепер Кирила і Мефодія, 17а).

Після ліквідації УГКЦ та закриття монастирів тільки кілька сестер залишилося проживати на подвір’ї монастиря у малій хатині, яка колись була господарським приміщенням.

У 1993 р. сестри Василіянки повернули свій давній монастирський будинок на вул. Кирила і Мефодія, 17, який став головним домом Провінції. Тут також проходять формацію сестри - кандидатки. Часто відбуваються облечини та складення тимчасових і довічних обітів. Щороку, почавши від Ювілейного 2000 року, у другий день Зелених Свят, на свято Пресвятої Тройці, відбувається Свято Провінції, на яке прибувають сестри, а також численні гості.

Сестри, які проживають у Провінційному домі, здійснюють такі служіння: праця при церквах, в медичних установах, пошиття риз, ручні роботи (іконопис, плетіння чоток, виготовлення свічок, листівок, писанок), духовний провід, реколекції, катехизація, проводять семінари та лекції в Українському Католицькому Університеті, працюють у кризовому центрі “Діти вулиці” при “Карітасі”.

Сестри василіянки відкриті до потреб Церкви сьогодення, зосереджуючись головним чином на прославі Господа через молитву, яка є основою монашого життя.