Храм збудований у 1918 році, на місці значно давнішого який згорів в наслідок попадання блискавки.

В 1991 році поруч було закладено новий храм Святого Миколая.

В плані храм має форму хреста. З входом напрямленим на північний захід. В бабинці розташований головний вхід з заходу, а також додатковий з півночі, увінчується бабинець на півовальним дахом, по праву і ліву сторону від бабинця знаходиться навіс, який опирається на дерев'яні стовпи з оформленими декоративними дерев'яними елементами. Святилище оточене двома ризницями, та маленьким господарським приміщення. Вікна арочні, прямокутні, в святилищі оздоблені вітражем. Дах прямий трикутний, увінчаний однією великою восьмикутнею, головною банею по центрі хреста в основі, і двома меншими шестикутними які розташовані на головні осі, відповідно на захід і схід.

Історичних довідок збереглось не багато, відомо що раніше на цьому місці стояв значно давніший храм, збудований в 1711 році, і який від удару блискавки в 1915 році згорів. Спільними силами греко-католицької громади міста, з допомогою графа Станіслава Бадені було збудовано новий храм, та вже в 1918 році освячено. Під час Другої світової війни храм був пошкоджений, частково перебудований і відновлений. Після приходу радянської влади,і заборони Української Греко-католицької Церкви храм був закритий, проте віряни проводили таємні служіння. У грудні 1944 року, митрополит Йосип Сліпий благословив отця Іларіона Карп’яка на душпастирське служіння до міста Радехова.

Поруч збудували новий храм.