Утворенню теперішньої парафії «Різдва Пресвятої Богородиці» по вул. Чорновола, 63 а передувало ряд цікавих історичних фактів. Як знаємо з історії, 1913 рік — це рік початку місійної діяльності Отців Редемптористів на теренах Галичини. Саме у цьому році Митрополит Андрей Шептицький запросив монахів з Чину Найсвятішого Ізбавителя (Отців Редемптористів) до України для місійної діяльності, поселивши їх в своїй посілості в с. Унів що за 50 км. від м. Львова.

28 січня 1920 р. редемптористи відкрили нову станицю у м. Станіславові. Це був другий Редемптористський осередок в Україні. На запрошення Єпископа-Ординарія Григорія Хомишина зі Львова приїхали о. Йосиф Схрейверс і о. Миколай Чернецький. На початках отці проживали в семінарії, пізніше купили місце по вул. Голуховського, 49 (теперішня вулиця В. Чорновола), з невеличким будинком і добудували монастир. Оскільки біля монастиря не було храму, всі богослужіння відбувалися в монастирській каплиці. Дуже багато людей приходили до каплиці тому, що саме тут перебувала копія ікони Матері Божої Неустанної Помочі. Згодом 22 грудня 1927 р. у Станіславові в день свята Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, було засноване Архібратство на її честь. Основним завданням братства було зростання у святості через часту участь у Святих тайнах та поширення культу Матері Божої серед людей. Перед війною братство поширилось по всій Галичині, і налічувало біля 150 000 осіб.

У 1945 р. з приходом радянської влади, діяльність Редемптористів у Станіславові було припинено. Всі речі які були в монастирі люди взяли додому на переховування. З приходом легалізації УГКЦ Редемптористи у 1993 р. повернулися до міста, яке вже називалось Івано-Франківськ. Оскільки монастир був вщент зруйнований, і на тому місті вже збудували міський пологовий будинок — отці отримали від влади міста ділянку по вулиці Івасюка, де успішно відновили свій монастир.

Натомість Івано-Франківська тоді ще Єпархія звернулась до депутатів міської ради з клопотанням про виділення ділянки під будівництво Церкви на місці, де колись знаходився монастир Отців Редемптористів з метою відновлення Духовного центру, особливо для таких важливих структур міста, як Пологовий будинок та Прикарпатський Університет, і оскільки розміщення сусідніх будинків дозволило це зробити, наша тепер уже Архієпархія рішенням Міської Ради №473 від 27.11.2001 р. отримала ділянку для будівництва нового Храму. З цієї нагоди Єпископ Ординарій Кир Софрон Мудрий 4 грудня цього ж року освятив місце під забудову Святині.

Для початку діяльності парафії на подвір'ї було встановлено та облаштовано під каплицю невеличкий металевий вагончик у якому відправлялась Божественна Літургія. Завдяки цим першим крокам люди згуртувалися та розпочали пошук коштів на будівництво.

Незважаючи на труднощі, з якими стикались вірні нашої Церкви в процесі будівництва, їхня мрія збулась у 2010 р., адже саме цього року на свято «Різдва Пресвятої Богородиці» 21 вересня відбулося урочисте посвячення Храму.

Новозбудований Храм знаходиться саме навпроти Прикарпатського Університету ім. Василя Стефаника, тому й отримав неофіційну назву серед молоді «Університетська Церква».