Місце молитви філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету – це каплиця св. Івана Богослова. Перлинами її є велична апсида і одноярусний іконостас з явора. Оскільки каплиця без стінопису, всі ікони знаходяться на іконостасі. Автором розписів є іконописець Богдан Турецький, автор численних храмових іконописів в Україні, Австрії та Канаді. Він розписував найбільший греко-католицький храм поза межами України в канадському місті Міссісаґа, церкву та іконостас в м. Брендон (Канада), іконостас в старовинній церкві XVII ст. в Зальцбурзі та храм Покрову Пресвятої Богородиці у Львові.

Розміщення двох панікадил з боків замість одного великого під куполом є хоч нетиповим, однак доречним рішенням: у такий спосіб і апсида, і сам купол можуть безперешкодно апелювати до серця відвідувачів глибоким значенням своїх розписів.

У апсиді усі постаті розміщені у кілька рядів. У першому ряду ми бачимо Божих угодників, які так важливі дляукраїнського богословського контексту – святого Папи Івана Павла ІІ, Митрополита Андрея Шептицького, Патріарха Йосипа Сліпого та святого Папи Климента. Кожен із них мав певне відношення до УКУ, безпосереднє або символічне (так, Іван Павло ІІ благословив місце, на якому постало університетське містечко УКУ; філія УКУ в Римі носить назву Інституту св. Климента Папи – того папи, який загинув на території сучасної України).

На вищому рівні зображена тайна вечеря, але в динамічному ключі: Христос роздає хліб і вино апостолам, які приходять до нього; причому Христос зображений двічі як звернений то до однієї, то до іншої групи апостолів. Нарешті, як це типово, в найвищій точці апсиди бачимо деісіс: Спаса на Престолі з Богородицею та Йоаном Богословом, покровителем факультету.

Купол і барабан каплиці розписували Василь Сивак, Мирослав Півтораніс та Андрій Сивак з Львівської національної академії мистецтв. У куполі знаходиться хрест, а під ними у два ряди – ангельські чини престолів (у вигляді вогняних коліс) та шестикрилі серафими і херувими. Плетиво їх крил немовби перегукується з архітектурними деталями.

Купол каплиці

Розписи каплиці: виражений у фарбах рух від катафатичного до апофатичного богослов’я (і навпаки)

Отець Юрій Саквук, богослов і керівник Духовно-пасторального відділу, підкреслив богословський сенс динаміки, закарбованої в розписах каплиці, адже апсида каплиці розписана в більш реалістичний спосіб, а чим вище – тим розписи стають абстрактнішими і більш символічними. І це неспроста:

«Дивлячись на ці зображення за престолом, ми все ще перебуваємо на рівні катафатичного

Панорамне фото каплиці

богослов’я, тобто на рівні наших тверджень про Бога, адже усі зображення тяжіють до реалістичності. Так, Іван Павло ІІ чи Митрополит Андрей у першому ряду і справді дуже реалістичні. Однак, чим вище до купола ми піднімаємося, тим більш абстрактними, символічними стають зображення, відображаючи апофатичний аспект богослов’я. У самому куполі не знайдемо типового образу Христа Пантократора, а «лише» хрест. Однак зображення Хреста є навіть більш глибоким. Він у невимовний, символічний спосіб відображає таїнство Христового кенозису – сходження до людини. Чини ангелів, зображені у два ряди, також відображають певну градацію від апофази до катафази. У нижчому ряді серафими, хоча й досить абстрактні, все ще мають людські обличчя. Вище, у барабані (підбаннику) каплиці майстри зобразили ангельський чин Престолів у вигляді палаючих коліс – це типовий біблійний образ, натхнений пророцтвом Єзекиїла. Ці колеса мають подвійну символіку. З одного боку, колесо немовби тікає, вислизає з наших рук, коли ми намагаємося його наздогнати. Подібне відбувається, коли ми прагнемо збагнути Бога, але він залишається недосяжним. А з іншого боку, Бог, як це колесо, йде нам назустріч.

Два написи в каплиці по праву можуть стати кредо студентів-богословів УКУ. І не лише тому, що автором їх є Іван Богослов – покровитель факультету. Про першість любові нагадує напис у апсиді: «Бог є Любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому» (1 Ів 4, 16). Ці слова мають задавати наш modus vivendi. А під куполом бачимо слова «В началі було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог» з Євангелія від Івана які задають наш modus operandi. Гра слів, що її бачимо у складному слові «бог-о-слов’я», говорить сама за себе. Це ставить перед нами велике завдання: щоб наука-логос-слово, які плекаються у цих стінах, і справді являли Бога-Слово, що став людиною».

Запрестольна ікона Богородиці “Живоносне джерело” у вівтарі каплиці св. Івана Богослова