Дерев’яний храм, що май назву на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці, був побудований у селі в 1778 році. На його місці у 1902—1912 роках була побудована кам’яна церква. Освятив храм єпископ Станиславський Григорій Хомишин.

Парафія була греко-католицькою до 1946 року.

У 1946—1960 роках парафія і храм належали РПЦ. У час підпілля УГКЦ у 1950—1980 роках у селі діяла невелика греко-католицька громада. У 1960—1972 роках церкву закрила державна влада. Згодом відкрили знову у приналежності до РПЦ.

Настав розкол громади, до якого у значній мірі спричинилася місцева влада. Чисельно більша православна громада, яка залишила за собою храм і проборство, не допускала греко-католиків на почергові відправи. Позитивні рішення судів щодо громади УГКЦ не виконувались. Тим часом відправи громади УГКЦ відбувалися біля старої каплички, збудованої у 1905 році Левоном Тешковським. На цьому місці у 1993 році була побудована нова богослужбова каплиця із дерев'яною прибудовою на честь Ісусового Серця і Марії, у якій проводилися богослужіння до 2001 року.

У 1999 році громаді у власність був переданий костел (1912), який стояв порожнім. За проєктом архітектора Йосипа Кулика громада переобладнала його на церкву, яку 8 листопада 2000 року освятив на честь Всіх святих українського народу владика Іриней Білик, ЧСВВ.

За о. Івана Полевого збудовано каплицю дзвіницю на честь Пресвятої Родини, яку освятив о. Димитрій Григорак — Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії; встановили огорожу. Розпис храму та виготовлення іконостасу виконав художник з Івано-Франківська Михайло Халак. На дзвіниці встановили 4 дзвони.

У 1994 року у селі відбулася Свята Місія, яку проводив священник з Бразилії о. Августин Діткун. При парафії діють: братство «Апостольство молитви», Марійська дружина. Вівтарна дружина, спільнота «Матері в молитві», Свічкове братство.

3 2001 року у селі відновлено старі, а також встановлено нові хрести і каплиці, які служать місцем відправ Хресної дороги та маївок.

Парохи:

о. Григорій Ковч (1908—1922),
о. Антін Наконечний (1922—1932),
о. Іван Коцик (1933—1944),
o. Кайм (1944—1949),
о. Гурко,
о. Сакидон,
о. Самуїл,
оо. Василіяни Єронім і Яків Тимчуки,
о. Захарко,
владика Павло Василик,
о. Тарас Сеньків,
о. Іван Сеньків,
о. Володимир Війтишин,
о. Йосип Мороз,
о. Борис Зілітинкевич (1972—1976),
о. Роман Тернавський (1976—1987),
о. Василь Семків (1987—1988),
о. Леонід Горошко (1988—1990),
о. Михайло Бубнів (1990—),
о. Йосип Смішко,
о. Степан Війтишин,
о. Тарас Шмиглик (1994—1997),
о. Іван Церковний (1997—2001),
о. Іван Полевий (з 14 січня 2001).