Церква збудована у 1824 році греко-католицькою громадою.

До 1946 року парафія і храм належали УГКЦ. У 1946—1960 роках — РПЦ. У 1960 році державна влада храм закрила, у 1987 році відкрила у приналежності до РПЦ. У 1990 році громада села поділилася конфесійно на вірних УГКЦ і ПЦУ. Храм перейшов до громади УАПЦ, яка тепер належить до ПЦУ. Греко-католицька громада змушена була проводити богослужіння біля хреста, поряд з помешканням Марії Степюк, а зимою — в її хаті. У 1990 році утворилася парафія УГКЦ.

У 1997 році для богослужінь греко-католицькій громаді була збудована з шиферної плити каплиця. Церкву-капицю освячував о. митрат Володимир Війтишин, а 2009 року апостольський адміністратор Бучацької єпархії Димитрій Григорак освятив престіл.

При парафії діють: Параманне братство і братство «Апостольство молитви».

На території села є фігура Божої Матері і дві капиці.

Парохи:

о. Іван Сіцинський (до [1832]),
о. Андрій Дасевиф ([1832]-1844, адміністратор),
о. Микола Каплинський (1844—1845),
о. Василь Антоневич (1845—1860),
о. Константин Цепіль (1860—1861, адміністратор),
о. Микола Сосенко (1861—1886+)
о. Роман Тичинський,
о. Лазар Боднарук,
о. Франчук,
о. Олександрович,
о. Нікіфіров,
о. Степан Чир (1965—1988),
о. Петро Дачок (1988—1990),
владика Павло Василик (до 1992),
о. Іван Сеньків,
о. Тарас Сеньків,
о. Володимир Війтишин,
о. Михайло Вітовський (з 1992),
о. Олексій Касіїрук (1990—2007),
о. Петро Мельничишин (1998-1999),
о. Михайло Вітовський (1999-2004),
о. Степан Стрілецький (2004-2005),
о. Михайло Вітовський (з 2005),
о. Володимир Сталінічук (2007—2014).