Перша згадка про парафію і церкву датується 1700 роком. Це була глиняна церква, покрита соломою. Із матеріалів інспекції візитації парлфії у 1732 ропі відомо, що церква мала вигляд убогої хати: не було підлоги, стіни нефарбовані. Будівництво теперішньої церкви розпочали у 1906 році, а завершили у 1910 році. Головний архітектор — п. Рейнер.

Восени 1939 р. в с. Лисівці у парафіяльній церкві відбулася крайня, 125 місія владики Станиславської єпархії Григорія Хомишина. Парафія до 1946 року була греко-католицькою, потім, під тиском державної влади, належала до Московського патріархату. З 1990 року, за рішенням громади парафія і храм у при приналежності до УГКЦ.

23 травня 1990 року о. Онуфрій Швигар разом з громадою перейшов із московського православ'я в лоно УГКЦ.

З пастирським візитом парафію відвідав владика Михаїл Сабрига, який 28 листопада 1999 року освятив храм після розпису.

У вересні 2001 року парафію відвідав владика Іриней Білик, який після Святої Літургії освятив духовний комплекс для водоосвячення біля річки Серет, а 6 травня 2010 року на святкування 100-річчя церкви Покрови Пресвятої Богородиці парафію відвідав Апостольський Адміністратор (теперішній єпарх Бучацький) Димитрій Григорак.

Храм мас чудотворну ікону Матері Божої, а парафія наділена відпустом на свято Великомученика Юрія Переможця.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві». Вівтарна дружина.

На парафії є фігури Матері Божої, хрести парафіяльного значення, духовний комплекс на березі річки Серет.

Парохи:

о. Григорій Ковч (1894—1908),
о. Коростій (1908—1911),
о. Йосип Вигнанський (1911—1921),
о. Віктор Лозинськнй (1921—1933),
о. Теодозій-Володимир Атаманюк (1933—1939),
о. Іван Амброзяк, о. Йосиф Гірник, о. Василь Чиж (1939—1946),
о. Василь Погорецький (1991—1992),
о. Михайло Стефанчук (з 14 березня 1992).