Давніша історія цієї церкви є загадкою. Відомо, що вона знаходилась за межами міських валів і обслуговувала населення передмістя. Є два дві версії її місцерозташування. За першою, більш вірогідною, церква знаходилась недалеко від костелу в сторону переправи через р. Стрипа на Білому березі, за другою — на сучасній вулиці Куклинці, недалеко від сучасної церкви. Куклинці спочатку були окремим селом і лише згодом стали міським передмістям. Саме на дзвіницю цієї церкви козаки витягнули свої гармати та обстрілювали польський табір під час Зборівської битви.

При церкві в 1745 році було засноване братство, була школа та шпиталь для убогих. 1781 року церква ще існувала, але невдовзі парафію ліквідували, а церкву продали до с. Калинівки, де під час першої світової війни вона згоріла.

Проте жителі вулиць Куклинці, Тернопільська та Загребелля продовжували мати “празник” на 21 вересня. Ця традиція зберігалася і в 1990-і роки.

В 1999 році під час святкування 350-ї річниці Зборівської битви з’явилась ідея побудувати на Білому березі дерев’яну церкву в козацькому стилі. Тодішня київська влада була готова профінансувати будівництво, але за умови, що церква буде православною (бо козаки були православними). Через цю вимогу громада відмовилась від цієї допомоги і своїми силами в 2001 році спорудила невелику дерев’яну церковицю Різдва Пресвятої Богородиці, парохом якої став о. Степан Шкамат. Сьогодні нововідновлена парафія живе повноцінним життям, а поряд дерев’яної церкви о. Степан розпочав будівництво нової, цегляної церкви.