Село пишається церквою, вимурованою греко-католиками у 1768 році. Храм Пресвятої Трійці розписав у стилі собору святого Володимира у Києві маляр Осип Демчук. Іконостас і захристя — також його роботи. У 1999—2000 роках провели реставрацію храму всередині. Розписав внутрішню частину місцевий житель Ігор Джупінас. У 2012 році за пожертви парафіян, підприємців та фермерів села відреставровано дах церкви та купол. Хрести на куполи пожертвувала родина Ратушних.

У 1906 році парафію відвідав митрополит Андрей Шептицький.

У 1946—1989 роках парафія і храм належали до московського православ'я. За о. Володимира Пісьо наприкінці 1989 року парафія і храм влилися в лоно УГКЦ.

Парафія і храм мають статус відпустового місця (4 грудня на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці). Храмовий празник — на другий день Пресвятої Трійці.

Двічі парафію з візитаціями відвідав митрополит Василій Семенюк.

При парафії діють: Марійська та Вівтарна дружини, спільнота УМХ, братство Матері Божої Неустанної Помочі, а також рух «Подружні зустрічі».

На території парафії є 7 стародавніх хрестів парафіяльного значення і фігури святої Теклі, святого Миколая, дві фігури Матері Божої.

У власності церкви перебуває проборство з присадибною ділянкою.

Парохи:

• о. Рейнарович,
• о. Білинський,
• о. М. Січинський,
• о. Василь Курдидик,
• о. В. Винницький,
• о. Йосип Райх,
• о. Василь Стадник,
• о. Євген Мацелюх,
• о. Теодор Богатюк,
• о. Володимир Пісьо (1989—1998),
• о. Григорій Єднорович (1998—2000),
• о. Михайло Паньків (з 2000).