Вперше парафію утворено наприкінці XIX століття, а храм збудовано у 1886—1888 роках, жертводавцями були жителі села.

Парафія і храм належали у 1886—1946 роках до УГКЦ, у 1946—1990 роках — до РПЦ, з 1990 року — знову в лоні УГКЦ.

У 1944 році в селі відбулася свята місія. На її честь в селі поставили місійний хрест.

З 1990 року парафія і храм повернулися в лоно УГКЦ. На парафії діє братство Матері Божої Неустанної Помочі (з 1996).

На парафії часто організовуються зустрічі з представниками Тернопільської Вищої Духовної Семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого, зустрічі молоді з братами Селезіянами, для дітей проходять літні табори «Веселі канікули з Богом» за участю семінаристів та учасників руху Єдиного Молодіжного Простору УГКЦ. Також вірні часто мають змогу молитися до різних святих, через присутність їхніх святих мощей: Шарбеля, Івана Хрестителя, Антонія Падевсього, Пантелеймона Цілителя. Перед великими святами та храмовим празником у парафії організовуються молитовні чування та реколекцїї. При парафії з молодих парафіян засновано у 2013 році Марійську дружину та Вівтарне братство, а також у тому ж році було засновано спільноту «Матері в молитві». Проводяться спільні заходи, молитви, панахиди, акції зі школою, місцевою владою та співбратньою громадою села.

У 1991 році на храмовий празник парафію відвідав єпископ Михаїл Сабрига, який відслужив архиєрейську Святу Літургію.

З 12 по 19 листопада 2000 роках у церкві провели святу місію отці Редемптористи: о. Михайло Шевчишин і о. Богдан Бешлей.

У 2003 році за пожертви парафіян встановлено на зовнішній стіні церкви мозаїчну ікону Ісуса Христа Чоловіколюбця.

У власности парафії є парафіяльний будинок.

Парохи:

• о. Юрій Куніцький (1886—1923),
• о. Побігушко (1923—1925),
• о. Степан Боне (1925—1937),
• о. Микола Салій (1938—1945),
• о. Прокіп Слободян (1945—1953),
• о. Петро Галяс (1953—1990),
• о. Михайло Вінтюк (1990—2012),
• о. Роман Дутчак (з 2012).