Монастир Святого Івана Хрестителя Студійського уставу засновано в 1922 р. старанням Митрополита Андрея (Шептицького). Цей монастир знаходився на південному заході від села на узгір’ї. Першим ігуменом був Климентій Шептицький, а настоятелем — о. Никон Цюсьняк.

Монастирську дерев’яну церкву під час відпустів, що відбувалися в Зарваниці, відвідували численні прочани. Ієромонахи надавали духовну обслугу віруючим із сіл Зарваниця, Сапови та Полісюків, які ходили до цієї церкви.

Монахи вели просвітницьку діяльність серед селян, опікувалися численними прочанами. У монастирській бібліотеці зберігалося багато книг, якими могли користуватися всі охочі. Студити вели взірцеве господарство. Працювали самі і наймали на роботу місцевих жителів. Бідним людям і калікам жертвували хліб із своєї пекарні. На річці Стрипі працював монастирський млин. Після реконструкції, крім борошна, він давав електричний струм для монастиря і села.

Після включення Західної України до складу СРСР монастир закрили, а монахів розігнали. Під час Другої світової війни студити повернулися і відбудували монастирські приміщення та церкву. У 1944 р. радянський комуністичний режим остаточно ліквідував монастир, водночас було знищено й монастирську церкву. На території обителі радянська влада створила колгосп.

Однак не припинив своєї діяльності в Зарваниці підпільний студитський монастир, для якого дали будинок мешканці села. До цього монастиря належали: Яків Нагірняк (+ 1966), Назарій (Микола) Галагуз (+ 1980) та Гавриїл. Настоятеля о. Платона Будзінського (+ 1972) замінив о. Арсеній (+ 1987). Існував підпільний монастир до 1986 р. Упродовж своєї підпільної діяльності монахи переховували чудотворну ікону Пресвятої Богородиці, часто пересиджуючи «облави» в лісах та нетрях на околиці Зарваниці. Справжню віру та героїзм проявили мешканці села, які надавали свої домівки для зберігання чудотворної ікони, зокрема слід згадати Павла і Теклю Деркачів та Юлію Монастирську.

11 липня 1993 р. недалеко від цілющого джерела, на горі, за стараннями тодішнього ігумена о. Севастьяна, відбулося освячення місця під новий Свято-Троїцький монастир. Невдовзі тут було споруджено монастирський будинок та чудову дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці (архітектор дерев’яної церки Роман Сулик).

Із 23 червня 2009 р. у монастирі зберігаються мощі пратулинських мучеників — 13 греко-католиків, застрілених у 1874 році царським військом в селі Пратулин (за відмову насильного переходу у російське православ’я) неподалік міста Біла в Польщі, яке колись належало до Холмської єпархії УГКЦ.