Влітку 1867 року було завершено побудову та і освячення храму, проте можна припустити, що парафія існувала до того.

У приналежності до УГКЦ парафія і храм функціонували до 1946 року, а потім з 1990 року. У тому проміжку вони належали РПЦ.

У 1996 році встановили новий іконостас (художник Михайло Піпан), у 2004 році розписано храм та оновлено іконостас (художник Володимир Косовський).

На парафії діють: братство Матері Божої Неустанної Помочі, спільнота «Матері в молитві», Марійська і Вівтарна дружини.

На території парафії є пам'ятники: Тарасу Шевченку, односельцям, які загинули в лавах ОУН-УПА, на честь 500-ліття запорізького козацтва, односельчанам, які загинули під час Другої світової війни, символічна могила Борцям за волю України.

Парохи:

о. Долинський (напр. 1920-х — напоч. 1930-х рр.),
о. Микола Салій (поч. 1930-х — поч. 1950-хрр.),
о. Слободян (поч. 1950-х),
о. Роман Дурбак (1956—1985),
о. Микола Зоряний (1985),
о. Микола Тивоняк (1986—1990),
о. Василь Козій (1990—1993),
о. Степан Дідур (1993—1995),
о. Корнелій Івашків (поч. 1995),
о. Орест Глубіш (з 21 квітня 1995).