У 1946—1962 роках парафія і храм належали до РПЦ. У 1962 році церкву закрила комуністична влада, а її приміщення використовували як склад паперу. У 1988 році державна влада храм відкрила, але знову у структурі РПЦ. 13 грудня 1989 року парафія і храм повернулися в лоно УГКЦ.

Перша письмова згадка про дерев'яну церкву Воскресіння Христового в селі датується XVI століттям. У 1846 році за проектом будівничого майстра з Кракова Йосифа Кальнішевського збудовано нову церкву Воскресіння Христового. У тому ж році її освятили.

Наприкінці 1989 року парафіяни села перейшли в лоно УГКЦ і запросили для проведення богослужінь греко-католицьких священиків з Тернополя, які відправили 13 грудня 1989 року в церкві першу Службу Божу. Під час служіння о. Михайла Вінтонюка було відремонтовано церкву, яку у 1991 році освятив єпископ Михаіл Сабрига. Діють припарафіяльні: братство Матері Божої Неустанної Помочі, Вівтарна і Марійська дружини, братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві».

8 грудня 2010 року у храмі перебували мощі Івана Хрестителя, тоді ж з візитацією на парафію прибув владика Василій Семенюк.

Список історичних парохів:

• о. Тома Левицький (1815—1832),
• о. Григорій Домбровський (1832—1888),
• о. Омелян Чайківський (1878—1909),
• о. Діонісій Майківський (1909—1922),
• о. Семен Стецько (сотрудник) (1910—1913),
• о. Володимир Чубатий (1922—1923),
• о. Микола Винницький (1923—1944),
• о. Володимир Панасюк (1944—1946),
• о. Прокіп Слободян (1946—1953),
• о. Любомир Якимів (1953—1962),
• о. Зеновій Зінченко (1989),
• о. Ігор Возьняк,
• о. Михайло Хрипа,
• о. Іван Колодій (1990 — липень 1990),
• о. Михайло Вінгонюк (з 29 липня 1990).