Першу парафіяльну громаду утворено у 1894 році за сприяння мешканців села Андрея Козуба, Петра Помазанського, Федька Юськевича та під вмілим керівництвом отця Юліяна Бачинського (на той час пароха с. Байківці). У тому ж році збудовано невеликий храм. Жертводавцями були жителі села, своїми пожертвами допомагали жителі сіл Байківці і Великі Бірки. З часу побудови храму і до 1956 року в храмі служили священики Юліян Бачинський та Проців. У 1956 році органи державної влади храм закрили і використовували як склад Великобірківської швейної фабрики до 1988 року.

У 1989 році храм повернули вірним села. У тому ж році розпочалася його реконструкція і добудова. Зеновій Бутковський та Богдан Печенюк зробили новий іконостас. Тернопільські художники під керівництвом Миколи Федчини (який, зокрема, написав помісні образи в іконостасі) розписали храм.

У 1990 році в храмі служили православні священики. Таким чином, парафія і храм належали до УГКЦ у 1894—1946, а в 1946—1956 і у 1989—1990 роках — до РПЦ. З 1991 року парафія і храм — знову в лоні УГКЦ. У 1991 році храм освятив преосвященний владика Михаїл Сабрига.

При парафії діє народний хор. У 1998 році відбулася візитація парафії преосвященного владики Михаїла Сабриги, який і освятив храм після розпису.

На парафії діють: братство Матері Божої Неустанної Помочі, Марійська та Вівтарна дружини.

На території парафії є хрест на честь скасування панщини.

Парафія не має нерухомого майна у власності.

Парохи:

• о. Володимир Хома (1991—1997),
• о. Тарас Шмиглик (1997),
• о. Василь Деркач (з травня 1998).