Храм збудовано у 1811 році, після часткового руйнування у часи Першої світової війни його відновили у 1922 році і добудували у 1931 році, реставрували в період 2005—2013 років. Після проведення основних робіт з відновлення храму його 21 листопада 2007 року наново освятив владика Василій Семенюк.

У 1938 році в храмі встановлено іконостас роботи художника Антіна Манастирського і різьбяра Мирослава Маковського.

До 1946 року парафія належала до УГКЦ, від 1991 року вона знову належить до УГКЦ. Храм був постійно діючим, але від 1946 по 1991 роки належав, як і парафія, Російській Православній Церкві.

27 липня 1829 року на парафії побував з канонічною візитацією Галицький митрополит Михайло Левицький.

На парафії діють: братство Матері Божої Неустанної Помочі, Марійська дружина, спільнота «Матері в молитві».

На території парафії поставлено 3 фігури і 7 хрестів парафіяльного значення.

Парафія має у власності церкву і парафіяльний будинок.

Список історичних парохів:

• о. Григорій Михаліцький (до 1753),
• о. Григорій Михаліцький (син о. Григорія, 1753—1793),
• о. Іван Михаліцький (син о. Григорія, 1793—1821),
• о. Михайло Бачинський (1821—1842),
• о. Василь Комарницький (1842—1843),
• о. Роман Чировський (1843—1889),
• о. Омелян Волянський (1889—1919),
• о. Андрій Лошній (1919—1920),
• о. Михайло Осадца (1921—1945),
• о. Володимир Зарічний (1987—2004),
• о. Василь Сліпчук (від 2004).