Греко-католицька парафія у селі виникла у серпні 1759 року. 9 травня 1842 року парафію у Дичкові ліквідовано і як філію приєднано до матірної парафії у Великих Бірках. Але парафіяни Дичкова (і Красівки) 28 червня 1881 року звернулися до греко-католицької митрополичої консисторії у Львові із проханням про утворення своєї окремої парафії, яка дала на це дозвіл у 1893 році. Церкву вимурували також у 1893 році.

Згодом храм зачинила радянська влада для реставрації під музей.

З кінця 1989 року громада села дружно взялася за відбудову церкви. Перша греко-католицька відправа після довгої перерви відбулася у січні 1990 року.

Стараннями о. Мелодія Бучинського при церкві Преображення Господнього було засновано братство Матері Божої Неустанної Помочі, а в серпні 2004 року створено Марійську дружину.

Список історичних парохів:

о. Микола Волянський (1832),
о. Теодор Стадник (1893—1896),
о. Платон Карпінський (1896—1914),
о. Степан Боне (1914—1919),
о. Іван Волянський (1920—1926),
о. Михайло Мартишок (1926—1927),
о. Остап Охримович (1927—1938),
о. Володимир Рудик (1938—1949),
о. Михайло Рокіцький (1949),
о. Василь Іванюк,
о. Роман Мороко (1961—1964),
о. Василь Павлишин,
о. Павло Репела,
о. Дмитро Петро Квич,
о. Олег Кривобочко,
о. Тарас Рогач,
о. Володимир Зарічний,
о. Мелодій Бучинський (2000—вересень 2008),
о. Олег Леськів (з грудня 2008).