За історичними джерелами одна з перших будівель церкви великомучениці Параскеви П’ятниці у Великих Бірках зведена ще в середині XVI ст… Ймовірно, це була споруда з дерева.

Пізніше в XVII—XVIII ст. архітектурний стиль та будівельний матеріал постійно змінювалися. Це відбувалося насамперед тому, що за часів татарських і турецьких набігів церковна будівля не раз руйнувалася, і навіть вщент знищувалася.

Всупереч усім лихоліттям, церква знову й знову поставала з руїн. Відбудовували її завжди на одному і тому ж місці.

У кінці XIX ст. громада села вирішила спорудити нову кам’яну будівлю церкви. Побудовали її працею і коштом парафіян та на пожертвування графині Марії Мітровської. Основні будівельні роботи завершили в 1901 році. Освятили новозбудовану церкву в 1902 році.

З 2 червня 2009 року в церкві ведеться «Золота книга тверезості».

Про кількість парафіян у Великих Бірках щодо інших конфесій — католиків і євреїв подано дані за шематизмами:

1906 р. — 1271 греко-католик;
1910 р. — 1270 греко-католиків, 1050 католиків, 76 євреїв;
1927 р. — 1190 греко-католиків;
1928 р. — 1228 греко-католиків;
1932 р. — 1285 греко-католиків;
1936 р. — 1302 греко-католики, 1003 католики, 19 євреїв.

Споруда церкви мурована з тонкозернистого пісковику, видобутого з місцевого кам’яного кар’єру, що знаходився на лівому березі р. Гніздечної (закритий наприкінці 1940-х рр.). В основі споруди — хрещатий рівнораменний план з намерами на кутах рамен, завершеними пірамідальними дахами з декоративною маківкою на центральному куполі. Окремими об’ємами примикають по осі бабинець та вівтар, які мають окреме склепінчасте завершення. Вікна бічних рамен складаються з аркових вікон, що є по всьому периметру фасаду декоративними півциркулярними арками. Цей прийом має яскраво виражений пізньо- венеціанський архітектурний стиль.

На подвір’ї, з правого (південно-західного) боку церкви розташована дзвіниця, збудована в 1903 році. Один із найбільших дзвонів відлитий з бронзи 1922 року в Самборі, що на Львівщині, під генеральним заступництвом Карла Швабе. Ще один із дзвонів відлитий у місті Валдай Новгородської області Росії на заводі купця Василя Васильовича Усачова.

Під час німецької окупації та в радянські часи розгулу атеїзму дзвони переховували в потаємних місцях, а в кінці 1980-х років їх знову встановили на дзвіниці.

Найбільшою окрасою церкви є різьблений з дерева позолочений іконостас, виготовлений у Відні (Австрія), і встановлений на пожертвування парафіян Великих Бірок у 1907 році. На замовлення громади села іконостас розписав у 1909 р. визначний майстер українського живопису початку ХХ ст. Антін Манастирський. Згодом, у 1927 році, його позолочено.

За своєю формою іконостас складається з п’яти ярусів і найдосконаліше зображує історію спасіння і діалогу людини з Богом. Перший ярус згори — образи старозавітних патріархів, другий — Ісус Христос і дванадцять апостолів, третій — найважливіші Богородичні і Христові свята, четвертий — праворуч образ Ісуса Христа і святої Параскеви, ліворуч — образ Матері Божої і святого Миколая, п’ятий — найважливіші події Старого Заповіту.

У парафії здійснюють активне соціальне служіння.

Тут реалізовують такі ініціативи:

Персональна фінансова допомога (цільові збірки) для осіб, які потрапили в СЖО.
«Скринька милосердя» (збір коштів і речей для діл милосердя).
Благодійні акції до свят (Великдень, Різдво, св. Миколая тощо).
Виїзні інтеграційні оздоровчі духовно-спортивні табори для дітей і молоді в Карпатах.
Інтеграційне дозвілля на «Веселих канікулах з Богом».