Село Чернихів розташоване на сході Зборівського району Тернопільської області на річці Серет. Греко-Католицька громада Чернихова має церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Цей храм збудований у 1818–1821 рр. за пароха о. Олексія Білинського. Однак церковне життя в селі розвивалося значно довше ніж два століття: воно зародилося майже одночасно із появою тут перших поселень.

За народним переказом, першу оселю в Чернихові на початку 60-х рр. ХV ст. заклав чоловік на ім’я Бакай (ще й донині цілий кут села під лісом називають Бакаївкою). Через деякий час в печері над джерелом в урочищі Клин замешкав чернець із Наддніпрянської України. Він приніс із собою ікону Божої Матері. Заохочені ченцем перші поселенці збудували з дерева невелику церкву і помістили туди ікону.

Одного дня, під час вінчання молодих в церкві, на село напали татари. Багатьох людей повбивали, а ще більше взяли в полон і лише декому вдалося сховатися в лісі чи в багнах, очеретах над Серетом. Старенького пораненого ченця ординці залишили на порозі уже охопленої вогнем церкви, думаючи, що він помер. Однак чоловік, зібравши останні сили, зумів винести ікону Пресвятої Богородиці з палаючої церкви і занести її до своєї печери. Невдовзі чернець помер.

Печера стала тимчасовим помешканням вцілілих селян. Згодом вони відбудували село, але вже ближче до Серету, і поставили на «Замчиську» нову дерев’яну церкву. Тут тривалий час і знаходилася врятована ченцем ікона Пресвятої Богородиці. А коли недалеко від села в місці, званому тепер «За цвинтарем» новоприбулі ченці збудували монастир, то селяни передали її монахам. Саме у василіанському монастирі Різдва Пресвятої Богородиці ікона Божої Матері вперше (1578 р.) прославилася численними чудами.

Факт наявності чудотворної ікони Пресвятої Богородиців с. Чернихові і перенесення її з монастиря після його ліквідації до парафіяльної церкви засвідчив протоархимандрит Василіанського чину о. Іпатій Білинський. В літописі парафіяльної церкви було записано, що під час канонічної візитації чернихівської церкви 25 лютого 1761 р. о. Микола Шадурський підтвердив, що чудотворна ікона Божої Матері є ідентична, тобто та сама, яка раніше знаходилася у василіанській церкві, котра була в с. Чернихові ще в 1578 р. Отець Шадурський від імені єпископа Лева (Шептицького) офіційно проголосив ікону чудотворною. Опис чудотворних дійств Чернихівської ікони Пресвятої Богородиці подав у своєму літописі парахії о. Олексій Білинський, який був парохом у Чернихові наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.

Папа Римський Климентій ХІV наділив чернихівську церкву відпустами, які починалися на Різдво св. Івана Хрестителя, а закінчувалися на Покрову Пресвятої Богородиці. Відтоді Чернихів став одним із відомих відпустових місць краю. Найбільший відпуст донині відбувається на свято Верховних апостолів Петра і Павла. Чудотворна ікона перебувала в церкві аж до Першої світової війни. На сьогодні в сільській церкві Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться копія цієї давньої ікони.