За архівною довідкою № 29 від 23. 01. 1991 року Храм Воздвиження Чесного Хреста у селі Муроване, Сокальського району (стара назва Жабче Муроване) до 1946 року був греко-католицьким. У 1946 році під час операції “Вісла” мешканці села були виселені і церква закрита. У 1989 році церкву відкрили. Першим священиком був о. Михайло з с. Борятин. На парафії служили такі священики: о. Михайло Савицький, о. Петро Сеньковський, о. Андрій Тимчак, о. Володимир Ващук. Уже чотири роки служить на парафії о. Тарас Звір.

У 1991 році виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів рішенням № 680/298 зареєстрував статут релігійної громади УГКЦ у селі Муроване, Сокальського району. Також була зареєстрована громада УАПЦ. Цим рішенням зобов’язано Сокальський райвиконком передати храм у безоплатне і почергове користування двом існуючим громадам у селі Муроване. Оскільки такої згоди з боку релігійної громади УАПЦ в селі не було, Львівська ОДА своїм розпорядженням № 297 від 20. 04. 1993 року вирішила повернути у власність релігійній громаді УГКЦ в селі Муроване храм та все майно. Дане розпорядження було виконане районною комісією 22. 04. 1993 року. Однак громада УПЦ КП (яка змінила назву) самовільно розбила замки і захопила храм.

На звернення парафіян УГКЦ, Сокальський районний суд своїм рішенням від 18. 05. 1995 року припинив діяльність громади УПЦ КП. Повторна передача храму відбулась 22. 11. 1995 з участю судових виконавців. На підставі розпорядження Львівської ОДА, від 22. 11. 1995 року Червоноградським МДПІ було видано реєстраційне посвідчення на право власності від 20. 02. 1997 року.

Громада УПЦ КП зверталась до Львівського арбітражного суду про визнання недійсним розпорядження № 297 від 20. 04. 1993 року, але в позові було відмовлено, а також про визнання недійсним реєстраційного посвідчення виданого на право власності від 20.02.1997 року Червоноградським БТІ. Рішенням арбітражного суду Львівської області від 16. 06. 2000 року в позові було відмовлено, а постановою Вищого арбітражного суду України проводження по справі взагалі закрито. Верховний суд України від 16 грудня 2005 року постановив, що церква належить громаді УГКЦ і оскарженню не підлягає. Незважаючи на це, православна громада не допускає законних власників до храму. 19 років богослужіння відбувається під дверима закритої церкви, або біля хреста “Скасування панщини”. У вересні 2010 року вирішено будувати каплицю біля Хреста “Скасування панщини”.