Після ліквідації УГКЦ в 1946 році церква в селі була закрита, а згодом використовувалася як складське приміщення місцевим колгоспом. Під час перебування греко-католицької церкви в підпіллі, приїжджали в село священики, але хто саме, ніхто не може сказати.

Наприкінці 80-х років, а саме в грудні 1988 р. церву відкрили і на Різдво, 7 січня 1990 року о. Михайло Комбель РПЦ МП відслужив Літургію.

У 1990-1992 роках змінилося три священики, а саме: о. Михайло Комбель, о. Іван Бігун, о. Іван Ковальчук, всі вони були священиками РПЦ МП.

У 1991 р. деякі люди з села вирішили повернутися в лоно УГКЦ, але не всі цього хотіли. На основі цього виник конфлікт між громадами УПЦ і УГКЦ. Спочатку відправляли почергово, а з 1992 р. за рішенням суду, церква була повернута греко-католицькій громаді. Від цього часу невтомними працівниками в цьому Божому винограднику були такі священики: о. Дмитро Дмитраш, о. Василь Партика, о. Зеновій Горак, о. Михайло Паталай, о. Олексій Яворський (з 2005 р. до нині).

На парафії щиро моляться в різних наміреннях братство “Апостольсьво молитви” та спільнота “Матері в молитві”. У храмі зберігаються мощі блаженної Йосафати Гордашевської, співзасновниці чину ССНДМ. Були мощі блаженного Миколая Чарнецького, сестер Лаврентії та Олімпії. Проводилися святкування згромадження ССНДМ, за участю великої кількості духовенства та вірних УГКЦ. Також відбулась проща до с. Жужеляни зі Львова в 2007 році.
Громада старається своєю працею, молитвою, стараннями, бажаннями розвивати ще сильніше цей незламний дух християнина і українця.