До 1937 р. у селі не було церкви, борівчани відвідували храм Благовіщення Пресвятої Богородиці в місті Великі Мости. Існує згадка про те, що 1918 р. у Великих Мостах відбулася перша Свята Літургія о. Степана Корнови, вихідця із с. Борове.

Будівництво церкви у с. Борове розпочалося 1936 р. У Свято Різдва Пресвятої Богородиці 21 вересня 1937 року відбулася перша Свята Літургія, очолювана парохами о. Клосом та о. Боднарем (імена невідомі), які служили у “матірній” церкві в м. Великі Мости.

На початку Другої світової війни відправи в церкві відбувалися регулярно. Із приходом радянської влади церква с. Борове із 1946 р. по 1961 р. разом із парохом перейшла до православної церкви. Однак, у селі було чимало родин, які зберегли вірність Українській Греко-Католицькій Церкві. Найбільш стійкими у вірі виявилися сім’ї, родичі, яких були в монастирях. Літургічне життя велось у домівках мирян. У цей час духовними провідниками були священики-василіяни: о. Юрій Янтух, о. Мар’ян Чернега, о. Маркіян Савчин, о. Йосиф (прізвище невідоме). Окремі мешканці села відвідували сусіднє с. Желдець, де таємно правились літургії. Приїздили до с. Борове священики з Івано-Франківщини, зокрема й майбутній єпископ УГКЦ – Павло Василик. У 1988 р. на свято Богоявлення, Богослужіння та Водосвяття очолив о. Микола Костюк, ЧСВВ. Священики змушені були перевдягатися, переховуватися наражаючи своє життя на небезпеку. Парафіяни в різний спосіб привозили священиків – на мотоциклах, інколи в пригоді ставали навіть коні.

У 1961 р. храм села Борове був перетворений на склад.

У 1989 р. парохом православної громади у м. Великі Мости був о. Іван Банах. Священик відвідував також і борівську громаду протягом одного року і одного місяця. Проте вірні УГКЦ так і не змінили своєї релігійної позиції. Під проводом отців-василіян вони відправляли Богослужіння біля хреста на подвір’ї храму або ж у домівках мирян.

4 березня 1990 р. до села приїхав о. Мирон Сеньків, ЧСВВ, який із громадою вірних греко-католиків відкрили закриту на той час районним керівництвом церкву. З того часу до червня 1993 року в церкві села Борове Богослужіння очолювали оо. Василіяни із Кристинопільського (м. Червоноград) та Крехівського монастирів (о. Маркіян Когут, о. Григорій (прізвище невідоме), о. Єронім Кокоцький (організував та очолив церковне братство “Апостольство Молитви”. Протягом трьох років незмінним парохом був о. Микола Кук, ЧСВВ.

Велику поміч отцям-василіянам надавали Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії із Кристинополя – с. Магдалина, с. Віра, с. Валерія, с. Тадея, с. Йосафата, с. Вероніка, які проводили катехизацію та навчання серед молоді на парафії.

Із червня 1993 року до тепер парохом Церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с. Борове є о. Володимир Юськів. Катехизацію та підготовку дітей до першого святого Причастя дітей проводить с. Єротея ССНДМ із м. Кристинополя.