Починаючи з 1946 року церква була діючою, хоч були намагання з боку влади перетворити її на склад для зерна. Проте завдяки наполегливим клопотанням тодішніх переселенців із с. Хітар Сколівського району, храм вдалося зберегти від наруги. З офіційним виходом УГКЦ з підпілля і реєстрацією релігійної громади, в селі розпочався трирічний конфлікт із православною громадою за право молитися у своєму храмі.

Конфлікт був вирішений постановою суду від 1 червня 1994 року про почергове користування храмом. Духовну опіку на парохіях сіл Хоробрів, Угринів, Нісмичі з 1991 р. здійснювали священики: о. Степан Мартенівський, о. Тарас Венерин, о. Ярослав Гірняк, о. Володимир Євтушенко, о. Іван Ткачук, з 2006 р. – о. Р. Ткачик.