У часі підпілля УГКЦ богослужіння не відбувались, а церква була закрита. Час і ставлення тодішньої влади понівечили церкву.

У 1988 р. церкву відкрили, але як РПЦ. На парафію дали священика Богдана Лилика. Парафіяни одразу взялися за відбудову і реставрацію своєї святині. У часі виходу з підпілля УГКЦ парафіяни одостайно вирішили повернутись до батьківської церкви. Конфліктів і поділів не було завдяки о. Богдану Лилику.

Кожного року відбуваються прощі у відпустові місця. На парафії створено братство “Апостольства молитви”. Всі знаменні церковні свята відзначаються торжественно.