У часі підпілля УГКЦ храм був закритий, і з нього зробили колгоспний склад. Але, незважаючи на це, церква діяла. У будинку Кожушко Марії і Катерини відбувалися богослужіння за участю покійного ієромонаха Василя Вороновського.

У 1988 р. храм відкрили і розпочалася його відбудова та реставрація. Богослужіння провадив о. Богдан Лилик (РПЦ). У часі виходу з підпілля УГКЦ парафіяни радо вітали цю подію. Конфліктів і поділів не було, завдяки о. декану Володимиру Вітту і о. Богдану Лилику.

Проводяться місії за участю ієромонахів ЧНІ Михайла Шевчишина і Василя Оприска, реколекції за участю ігумена монастиря ЧСВВ м. Червонограда о. Мартина, тижневі заняття з дітьми сестер св. Родини Єфросінії і Єлени, молитви про зцілення (часто проводив бп о. Василь Вороновський).

Створено братство “Апостольства молитви” і братство Неустанної Помочі Пресвятої Богородиці.

Щорічно відбуваються прощі у відпустові місця: Крехів, Зарваницю, Заглину.

У школі дітей навчають християнських засад моралі.