Хрестоподібна церква Апостола і євангелиста Луки в с. Корсів збудована в 1743 р. Споруда належить до пам’яток архітектури, однак ім’я архітектора, як і інші дані, на основі яких можна було б висвітлити історію цього храму, невідомі.

Про давню історію ікони дізнаємося із народних переказів і записів метричних книгах та низки історичних джерел. Цю реліквію принесли із Почаєва до Корсова у 1831 р. уродженці цього села, два брати Гайворони, василіани, і залишили її на зберігання своїм родичам. Ікона ця була невелика за розмірами, така як Почаївська, намальована на дошці. Через деякий час ікона відзначилася численними чудами. Тому побожні власники передали її до сільської церкви, де реліквію з великими торжествами помістили над головним престолом.

Серед 50 офіційно зареєстрованих у книзі-літописі найважливіших чуд, найбільше приділено уваги події 1851 р. Того року у краю панувала епідемія холери. У згаданому літописі читаємо: «Парох церкви о. Петро Лотоцький разом із парафіянами, які ще залишилися в живих, звернувся в щирих молитовних благаннях до Пресвятої Богородиці відвернути від села страшну пошесть холери. Це було в день Покрови Пресвятої Богородиці. До церкви на Святу Літургію, на молитву до Пресвятої Богородиці прийшли всі, що залишилися здорові, в хатах залишилися тільки хворі. Після торжественної Служби Божої сталося чудо. Холера відступила. Навіть ті, що були хворі, навіть ті, що вже не сподівалися вижити, виздоровіли…». Підтвердженням зцілення було вилите із золота серце із датою 1832 р., яке знаходилося на оксамитовому тлі під іконою. Поряд були ще понад 70 срібних і золотих дарів-вот, свідчення інших оздоровлень. Ці дари зникли під час переходу церкви в лоно УГКЦ у 1991 р.

Папа Римський Пій ХІ своєю Грамотою від 11 листопада 1924 р. на основі матеріалів Духовно-світської комісії, скерованої до Корсова за дорученням Митрополита Андрея (Шептицького), надав церкві Апостола і євангелиста Луки право спеціального відпусту — у день Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня). Сьогодні відпуст відбувається ще на свято Положення чесного пояса Пресвятої Богородиці (13 вересня).

1946 рік став найтяжчим роком для греко-католицької церкви. Хоча вплив більшовицької влади жителі с. Корсів відчули ще 1940 року, коли на заслання разом з родиною був вивезений парох села о. Іван Прокопчук. Про це є зазначено в архівній книзі, яка велася з 1832 року і яка на диво вціліла. Подальша доля о. Івана Прокопчука невідома. Після вивезення о. Івана, парохом села був призначений о. Роман Мисевич. У 1946 році парафія була переведена на російське православіє. Проте, у духовному житті парафіян значних змін не відбулося. Відправлялася свята година, суплікація, маївки, молебень до Серця Христового. Також діяла недільна школа і братство “Апостольства молитви”. Церковний інвентар залишався той самий: кивот, монстранція, фігурки, церковна література.
У 1950 році парохом села став о. Остап Будзан. За два роки його служіння було закрито недільну школу і припинено діяльність братства “Апостольства молитви”. В цей час сім’ї Дравінської Марії і Рудніцької Ксенії їздили до м. Миколаєва на богослужіння, які відправляв о. Микола Маркевич у себе вдома. Отець Микола Маркевич був парохом села у 1933–1939 роках і відзначався великою місіонерською і патріотичною діяльністю.
У 1952 році парохом села став о. Василь Батьківець. До 60-х років усі богослужіння служились як і до того часу. Однак, під час чергової районної перевірки з церкви винесли з церкви фігурки Ісуса Христа і Матері Божої, монстранцію, замінили престіл і кивот, на бічному престолі замалювали Серце Христове. Пропали також ноти, багато книжок, реєстраційні книги і книга реєстрації чудесних зцілень.
Після виходу греко-католицької церкви з підпілля на зборах села 1990 року було прийнято рішення про повернення громади у Греко-католицьку Церкву. До церкви поверталися речі, які люди переховували по своїх домівках довгі роки. Почалося відродження парафії і її духовне зростання. Відновило діяльність братство “Апостольства молитви” та недільна школа. Проводяться ре колекції і прощі до відпустових місць. Відпуст на честь Чудотворної ікони Корсівської обходять 13 вересня.