Муровану церкву Святої священномучениці Параскеви у с. Туринка, що неподалік Жовкви на Львівщині, споруджено на місці старої дерев’яної у 1798–1837 рр., спочатку коштом і старанням о. Олексія Пясецького, а пізніше — Петра Кравснекера, власника Туринки. Одразу після посвячення церви у 1837 р. до неї перенесли чудотворну ікону Христа-Спасителя.

За даними церковних актів, ікона Христа-Спасителя спершу перебувала у василіанському монастирі у Старих Стрілиськах (тепер — Старі Стрілища). Після ліквідації монастиря в 1739 р. ігумен о. Варлаам Савицький забрав її і передав своєму родичеві Івану Остророжкові із Стрілиськ. На іконі, яка тривалий час перебувала в його домі, іноді з’являлося дивне сяйво. За порадою о. Григорія Бобчинського, місцевого пароха, образ перенесли до сільської церкви. Невдовзі слава про ікону поширилася по всій Галичині. Дізнався про неї і парох Туринки Олексій Пясецький. Будучи важкохворим, він дав обітницю: якщо зцілиться від недуги, докладе всіх зусиль, щоб перенести її із Стрілиськ до Туринки. Отець Пясецький домігся від церковної влади права перенести образ.

2 липня 1766 р. ікону Христа-Спасителя урочисто перенесли до дерев’яної церкви с. Туринки і помістили на головному престолі. Папа Римський Климентій ХІV своєю Грамотою від 27 жовтня 1769 р. надав право проводити шість відпустів на такі свята: Пресвятої Євхаристії, Верховних апостолів Петра й Павла, Преображення Господнє, Успіння Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Христа і Мучениці Параскеви. 13 жовтня 1774 р. з Рима до церкви було привезено частинку Хреста Господнього, яку було оправлено у срібний хрест.

Як було згадано на початку, в 1837 р. чудотворну ікону перенесли до новозбудованої туринківської церкви. Ікона має срібні шати із позолоченими квітами. Її прикрашають численні воти.

У 1946 р. церква Святої Параскеви перейшла до РПЦ, а з 1953 р. була закрита. Щоб не втратити чудотворної ікони Христа− Спасителя, парафіяни прикрили її іншою іконою. Вдалося зберегти також срібний хрест із частинкою Хреста Господнього.

Вціліла також книга свідчень оздоровлень за посередництвом чудотворної ікони Христа Спасителя. Таких записів на 1892 р. нараховувалося 74. Перший запис датується 1766 р. Важкохворий чоловік із Жовкви Степан Бачинський, помираючи, забажав помолитися перед чудотворною іконою Христа−Спасителя. І хоч він був давно прикутий до ліжка недугою, та через півгодини від висловленого ним бажання встав і пішов до Туринки.