Кожен регіон, кожна місцевість нашої країни, особливо її західні терени, має благословенні Богом святині. Серед таких святинь у Сокальсько-Жовківській єпархії УГКЦ є церква Різдва Пресвятої Богородиці в с. Тартаків із чудотворною іконою Матері Божої.

За народним переказом, подарував цю ікону жителям Тартакова о. Єремія, чернець Воздвиженського монастиря с. Волсвин, що поблизу Червонограда. Він привіз її із Єрусалима, де перебував під час свого паломництва до Святої Землі. Спочатку ікона зберігалася у дерев’яній капличці, спеціально для неї збудованій. На жаль, капличка згоріла під час пожежі 1765 р. Вогонь знищив все. Ікона чудом вціліла, залишившись неушкодженою. Її знайшли мешканці села на згарищі каплиці. У щирих молитвах перед іконою вони просили Пресвяту Богородицю, щоб Вона взяла їх, погорільців, під свій покров. Невдовзі село було відбудовано. На місці спаленої каплички тартаківці збудували велику дерев’яну церкву, до якої і перенесли чудотворну ікону.

Тартаківська ікона Пресвятої Богородиці у чудесний спосіб врятувала мешканців села від «морової зарази», яка охопила Надбужжя у 1768 р. і тривала шість місяців. Тоді ікону Богородиці пронесли з процесією як селом, так і довкола нього, і пошесть, яка тривала в краю, відступила від Тартакова.

Коли після довгих років дерев’яна церква похилилася і у ній стало небезпечно проводити Богослужіння, у 1875 р, за душ пастирства о. Омеляна Левицького, збудували нову цегляну трибанну церкву.

За результатами двох Духовно-світських комісій Грамотою Перемишльського єпископа Атанасія (Шептицького) від 1 квітня 1777 р. плакучу ікону Пресвятої Богородиці було проголошено чудотворною.

21 червня 1906 р. Папа Римський Пій X наділив церкву в Тартакові правом повного відпусту на свята Різдва Пресвятої Богородиці, Успіння Пресвятої Богородиці та Різдва святого Івана Хрестителя.

У радянські часи церква Різдва Пресвятої Богородиці належала до Російської Православної Церкви. Упродовж року (1990–1991) храм був закритий через міжконфесійні конфлікти, а 1991 р. повернутий греко-католикам. А чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, як у давнину під час нападу татар або морової хвороби, так і нині захищає своїм омофором, зцілює людей від їхніх недуг і потішає у смутку, про що свідчать численні дари-воти.