Церкву збудовано у XVII столітті. У 1989 році розпочато реконструкцію і капітальний ремонт храму. Архітектор — Ігор Малимін. Жертводавці — парафіяни. Автор іконостасу — Ілля Кирик (виготовлено у 1979—1981). Автори розписів: Андрій Гульовський і Степан Баран. Роки розпису: 1998—2000 роки.

З благословення єпископа Михаїла Сабриги храм 21 листопада 2000 року освятив декан о. Микола Бобровський зі священниками деканату.

Церква діяла у структурі УГКЦ до 1946 року. З 1959 по 1979 рік вона була закритою. У 1979 році на Великдень її відкрили в приналежності до РПЦ.

Наприкінці 1989 року церква і парафія знову влилися в лоно УГКЦ.

У 2006—2007 роках відбулися єпископські візитації парафії владикою Василієм Семенюком.

На парафії діють: Марійська і Вівтарна дружини, братство «Апостольство молитви».

На парафії є хрест на честь 1000-ліття Хрещення Руси-України, фігура Божої Матері, хрест на честь скасування панщини, фігура Тверезості, символічна могила (хрест) воїнам ОУН і УПА.

У власності парафії є проборство.

Парохи:

• о. Тарновський (1852—1882),
• о. Грабовський (1882),
• о. Качуровський (1882—1883),
• о. Літновський (1883—1902),
• о. Грушка (1902),
• о. Косгик (1902—1904),
• о. Біляк (1904—1907),
• о. Скоморовський (1907—1926),
• о. Теодор Ліщинський (1926—1946),
• о. Микола Снак (1990—1994),
• о. Василь Жолнович (адміністратор з 1994).