Землю для церкви було придбано в 1927 році, а шість акрів було пожертвовано парафії Френком Аскіним у 1930 році. Церква була побудована в 1930-1931 роках, і всі парафіяни зголосилися працювати на будівництві, щоб покрити витрати на будівництво . Найближчий доступний пиломатеріал був у Британській Колумбії, і його довелося переправити потягом, а потім парафіяни розвантажили та відвезли на будівельний майданчик. Внутрішнє оздоблення пожертвувано або збудовано парафіянами, зокрема різьблений вівтар Романа Вереса. Є 2 акри землі для цвинтаря, який був закладений у 1933 році. Парафія Св. Миколая в Карвелі веде юліанський календар. Священик приїздив з Едмонтона чотири рази на рік і залишався ночувати в домівках прихожан. За відсутності священика кантор вів вірних у молитві. Коли в травні 1936 року владика Василій Ладика приїхав освятити церкву, його проводжали півтори милі до церкви процесією семеро вершників із хоругвами на прикрашених конях. Незважаючи на труднощі депресії, Національний дім, присвячений о. Маркіяна Шашкевича (Народний дім ім. о. Маркіяна Шашкевича) збудовано у 1935 р. У 1950 р. парафія купила для духовенства одну десятину землі з резиденцією. О. Василь Мартиник був першим священиком-резидентом у Карвелі.

Було 3 покликання до священства: о. Йосафат Тиркало, ЧСВВ; О. Йосип Остапович та о. Остін Боринець.

Отці Василіяни обслуговували парафію до 1948 року, надаючи духовенство з Едмонтону.

Після цього на парафії служило таке єпархіальне духовенство: о. Василій Мартиник (1950-1951) о. Костянтин Стангрет (1951-1957), о. Ярослав Федуник (1957-1959), о. Богдан Снігурович (1965-1986), спорадично о. Михайло Гураль (1969-1974), о. Мирон Мартинків (1986-1990), о. Михайло Планчак (1991-1992), о. Петро Литвин (1993-1996), кілька дияконів о. Петро Брездень (1999-2008) та о. Дон Боднар (2008- 2013), о. Славко Думеч (2013-).