Церква Святої Трійці (м. Бережани, Тернопільська обл.)

Бережани — районний центр на Тернопільщині. Перша письмова згадка про Бережани датується 1375 р. Спочатку це було звичайне село, привілеєм князя Владислава Опольського передане у власність бояринові Васькові Тептуховичу. У 1530 р. польський король Зиґмунд І подарував його магнатові Миколі Сенявському, одночасно надавши йому статус міста і Магдебурзьке право.

Бережани відомі своїми численними архітектурними пам’ятками, збереженими у первісному вигляді. Це замковий комплекс (сер. XVI cт.), ратуша з годинниковою вежею (поч. XIX cт.), костел Різдва Діви Марії (поч. XVIІ cт.), церква Святого Миколая (кін. XVIІ cт.), церква Святої Трійці (сер. XVIІІ cт.) та ін.

Найбільш величною серед перелічених пам’яток можна вважати церкву Святої Трійці. Вона має довгу і складну історію. Як вказано у міських актах, її споруджували протягом 1626–1637 рр. на пожертви міщан. Однак 1748 р. храм завалився. Того ж року тодішній власник Бережан князь Август Чарторийський розпочав будівництво нової церкви, яке закінчили нові власники — Любомирські. У 1810 р. церква постраждала від сильної пожежі, що охопила всю центральну частину міста. Але за сприяння княгині Ізабелли Любомирської храм було швидко відновлено. Сучасного вигляду церква набула внаслідок останньої реставрації 1893–1903 рр. Саме тоді було зведено дві вежі і баню.

Під час революційних подій 1848 р. — «весни народів» — церква Святої Трійці була центром українського національного відродження в краю. У ній знаходилася хоругва-прапор національної гвардії, формування якої на той час було в Бережанах.

У церкві Святої Трійці сьогодні зберігається Римсько-Бережанська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яку привіз на початку XVIІ ст. до Бережан шляхтич Олександр Синявський як подарунок містові від Папи Римського Павла V. Ікона є однією з найстарших пам’яток візантійського іконопису Галичини. Спершу вона зберігалася у каплиці замку Синявських. А 26 листопада 1831 р. її урочисто перенесли до церкви Святої Трійці, де вона знаходиться до сьогодні.

Бережанська ікона Матері Божої прославилася багатьма чудами. Сотнями років вона дарувала зцілення та ласки людями, які зверталися до неї у молитві, тому була прикрашена різного роду вотами: намистом із перлин, золотими і срібними перснями, ланцюжками, виробами зі срібла у формі ніг, рук і сердець (найстаріша з них — срібне серце, датоване 1567 р). У 2008 р. Папа Венедикт XVI видав Грамоту про відновлення відпустів до Бережанської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці.

Окрім чудотворної ікони, у церкві Святої Трійці є ще одна реліквія — мощі (частина кістки руки) Івана Хрестителя, які подарував храмові 1715 р. князь Август Чарторийський. Мощі пережили дві світові війни. Після Другої світової війни вважалося, що вони безслідно зникли. У 2000 р. вони були віднайдені. На жаль, пропали деякі супровідні документи, печатки та діамантовий замок скриньки.

Церква Святої Трійці в Бережанах з благословення Владики Василя (Семенюка), Єпарха Тернопільсько-Зборівського УГКЦ, стала одним із паломницьких відпустових місць єпархії.

Перелік