У 1701 році парафія стала греко-католицькою і, ймовірно, дочірньою. У тому ж році збудовано дерев'яний храм святого Архистратига Михаїла, який у 1918 році згорів. На його фундаменті відновлено новий, дерев'яний. Парафія, як самостійна, діяла з 1873 до 1946 року в структурі УГКЦ. У 1928 році відбудовано храм.

Парафію в лоні УГКЦ відновлено у 1991 році. З 1991 року у храмі проходили почергові богослужіння як для греко-католиків і віруючих УАПЦ, останні згодом перейшли в УПЦ КП. Нову церкву греко-католиками збудовано за фінансового сприяння о. Йосафата Воротняка та о. Василя Воротняка (Німеччина) у 1995 році. Матеріально допомагали і місцеві парафіяни та люди з навколишніх сіл.

Архітектор — В.І. Мамотюк, автор іконостасу — Мирослав Галась. У 1999—2000 роках іконостас розписав Богдан Романюк.

4 грудня 2001 року владика Михаїл Колтун освятив храм. У 2005 році рідбулася візитація владики Михаїла Сабриги.

Єпископську візитацію парафії у 2006 році здійснив владика Василій Семенюк.

На парафії діють братства Матері Божої Неустанної Помочі, «Пресвятого Серця Ісусового» та Вівтарна дружина.

На парафії є фігура святого Архистратига Михаїла на честь 10-ліття функціонування храму, фігура Матері Божої, хрест на честь скасування панщини.

Парохи:

• о. Дмитро Жеребецький,
• о. Филимон Тарнавський (1890—1892),
• о. Казимир Савіцький (1890—1892),
• о. Мединський (1898),
• о. Григорій Косар (1899—1915),
• о. Микола Кулицький (1899—1915),
• о. Ювіналь Луцик,
• о. Володимир Склейкович (1918—1928),
• о. Михайло Бутринський (1928—1930),
• о. Василь Лавришин (1930—1934),
• о. Михайло Ковальчук (1934—1938),
• о. Володимир Кісь (1938—1939),
• о. Володимир Королюк (1939—1943),
• о. Василь Грицай (до 1946),
• о. Михайло Симко (1946—1960),
• о. Василь Кирильчук (1960—1966),
• о. Софрон Юрчинський (1966—1979),
• о. Петро Жаровських (1978—1991),
• о. Григорій Кутний (1991—1992),
• о. Михайло Пошва (1992—1994),
• о. Володимир П'єцух (1994—1995),
• о. Василь Кишенюк (1995—2002),
• о. Степан Гарбіч (адміністратор з 2002).