Церква святого великомученика Димитрія (с. Рідколісся, Тернопільська область)

Село засноване у 1815 році. Перша назва села була Глібів — на честь польського пана Глібова, який мав своє поле, велику господарку і ферму. У період Другої світової війни за наказом німецької окупаційної влади село було перейменовано на с. Ізабелля.

Після війни багато сімей виїжджали з села на схід і південь У країни, а також в Росію в пошуках кращої долі. У селі хати пустували, тому й отримало назву Рідколісся — як рідко заселена територія. Ця назва збереглася й до сьогодні. Центром духовного життя села завжди була церква, але оскільки в радянський період вона була недіючою (її закрила державна влада), віруючі люди змушені були ходити до церкви Монастириська, сіл Високе і Гончарівна.

Побудували церкву в селі приблизно ще у 1820—1830 роках у вигляді каплички, але вона не вміщала всіх вірних. Парафія до 1946 року належала до УГКЦ. У 1946—1991 роках церква була закрита державною владою. Уже після проголошення незалежності України у 1991 році капличка була реставрована і стала церквою Святого Великомученика Димитрія у приналежності, як і парафія, до УГКЦ. Силами парафіян під керівництвом о. Ярослава Максимлюка у 2013 році було проведено капітальний ремонт в середині церкви, планується ремонт зовні.

На парафії діє спільнота «Матері в молитві».

Парохи:

  • о. Станчок,
  • о. Петро Петришин (1991—1995),
  • о. Анатолій Дула (1995—2000),
  • о. Антон Вербовий (2000—2007),
  • о. Ярослав Пилипів (2007—2010),
  • о. Михайло Кавяк (2010—2012),
  • о. Ярослав Максимлюк (з 2012).
Перелік