Перша згадка про село Лазарівка зафіксована ше в 1578 році. Церква Перенесення мощей Святого Миколая збудована у 1667—1669 роках. Храм відноситься до архітектурних історичних пам'яток України, збудований без жодного цвяха. Дзвіниця збудована приблизно у тих роках, що і церква (1669—1672).

Парафія і храм до 1946 року належали до УГКЦ. У 1946—1960 роках — до РПЦ.

У 1960—1987 роках церква не діяла, її закрила державна влада.

Парафія повернулася в лоно УГКЦ у 1990 році. Віруючі громади брали участь у відкритому, але не санкціованому владою богослужінні, які проводив єпископ Павло Василик і кількома священниками підпільно УГКЦ. У 1992—1993 роках після реставрації церкви було відреставровано дзвіницю, дах перекрили цинкової бляхою, а стіни зробили з дерен. Старі дзвони зняли і виплавили дві нові.

Оскільки церква старенька, то ініціативи Івана Войташека і його дружини Дарії разом з сільської громадою було прийнято рішенні про будівництво нової церкви. У 2002 році о. Іван Цап'юк заклав наріжний і камінь під будівництво храму. Зводили храм за пожертви жителі і села, а також уродженців Лазарівки, які проживають в діаспорі.

Новозбудована церква відкрила свої двері 9 червня 2014 року. У дерев'яній церкві двічі на рік також відправлятимуть Святкові Літургії.

Парохи:

• о. П. Пишчишин,
• о. Копистинський,
• о. Іван Посолений,
• єпископ Павло Василик,
• о. Іван Цап'юк (з 2002).