Перша письмова згадка про парафію, тоді ще православну і підпорядковану Константинопольському патріархату, датується XI—XIII століттях.

1732—1733 — генеральну візитацію парафії здійснив о. Сильвестр Мальський, ЧСВВ.
1734 — збудовано храм. Жертводавці — парафіяни села Швайківці.
1758 — здійснено перебудову церкви (дата благословення невідома). 20 листопада цього ж року візитацію парафії провів о. Антоній Онуфрієвич.
XVIII—1946 — парафія була греко-католицькою. У 1946—1957 — парафія і храм належали до РПЦ.
1958—1989 — храм зачинений радянською владою.
1989—1990 — парафія і храм знову належали до РПЦ.
1990 — церква повертається до УГКЦ. Оскільки парафія і церква — дочірні, тут служили священики із парафії села Гадинківці.
2004 — на день Незалежності України, відбулось освячення каплиці Всіх Святих українського народу.

На територія села є пам'ятник св. Флоріану — хоронителю, збудований на кошти пана Родорфа у 1864 році, а також пам'ятник блаженному мученику ієромонаху Віталію Байраку, ЧСВВ, який освятив єпископ Іриней Білик.

До парафії належать всі селяни яких є 150 осіб.

При церкві діє Вівтарне братство. Катехизацію у церкві проводить священник.

Парохи:

о. Іван Мелчан (1718—1743),
о. Літинський,
о. Стефан Савічевський,
о. Макар Савічевський (1784—1817),
о. Михайло Струмінський,
о. Яків Шанковський,
о. Іван Сенатович (1838—1840),
о. Семен Лукасевич (1840—1842),
о. Олексій Навроцький (1842—1843),
о. Филип Галінатий (1843—1844, 1845—1847),
о. Дмитро Ходоровський (1844—1845),
о. Микола Чаплінський (1847—1848),
о. Яків Горбачевський (1848—1850),
о. Том Боратинський (1850—1855),
о. Іван Корній (1855—1890),
о. Климент Соневицький (1891—1928),
о. декан Василь Квік (від 1990).