Перша писемна згадка про парафію датується 1724 роком. Дерев'яні церква і дзвіниця зведені у 1860 році. Парафія і церква були греко-католицькими до 1946 року. Вдруге парафія стала греко-католицького у грудні 1989 року і наново освячена єпископом Павлом Василиком. 3 1946 року по 1989 рік парафія і церква були підпорядковані РПЦ.

У грудні 1989 року громаду повернуто у лоно УГКЦ.

За період душпастирської праці о. Бориса Стасюка на парафії відновили та реставрували катехитичний клас і житло для священника. Парафія від часу освячення церкви мас статус відпустового місця на свято Первоверховних Апостолів Петра і Павла. При парафії діє молитовне братство «Жива Вервиця». Проводяться катехизації дітей та молоді, подружні навчання та дитячі літні табори «Канікули з Богом».

У 2010 році відбулись святкування 150-ліття церкви та освячення нового престолу о. митратом Іваном Сеньківим — судовим вікарієм Бучацької єпархії.

На церковному подвір'ї є фігури та хрести парафіяльного значення: фігури Най святішого Серця Ісусового. Апостолів Петра і Павла, Пресвятої Богородиці з Дитятком Ісусом та хрест з нагоди хрещення Руси-України. Навпроти церкви є пам'ятний хрест Українським Січовим Стрільцям та капличка на честь Пресвятої Богородиці.

Парохи:

• о. Юліан Свістель (до 1946),
• о. Василь Погорецький,
• о. Степан Війтишин (1993—1998),
• о. Михайло Вітовський (1998—2002),
• о. Борис Стасюк (з 2003).